Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2949
Назва: Профілактика запалення, болю та втрати висоти маргінальної кісткової тканини на етапі дентальної імплантації та безпосереднього протезування
Автори: Леоненко, П.В.
Кокоєва, Ю.В.
Ключові слова: запалення
біль
німесулід
трометамол декскетопрофену
безпосереднє протезування
дентальна імплантація
Дата публікації: 2020
Видавництво: Сучасна стоматологія
Серія/номер: 5(104);C. 36-43
Короткий огляд (реферат): Резюме. Запалення та біль можуть призводити не лише до погіршення стану пацієнта, а й до таких місцевих наслідків, як: резорбція кісткової тканини, втрата об’єму м’яких тканин, збільшення терміну загоєння рани та реабілітації пацієнта взагалі. Індукована запаленням резорбція кістки в ділянці імплантації при безпосередньому протезуванні, спричинена активністю цитокінів та простагландинів, негативно впливає на весь результат лікування дефектів зубних рядів в цілому, оскільки, якість та кількість кісткової тканини являється одним з ключових моментів успішності протезування на дентальних імплантатах, тому фармакологічний супровід дентальної імплантації та безпосереднього протезування є важливою складовою лікування. Мета: дослідити вплив запалення та болю на периімплантну кісткову тканину на етапах дентальної імплантації і безпосереднього протезування та науково обґрунтувати фармакологічний супровід з метою превенції запальної резорбції кісткової тканини. Матеріали та методи. Клінічне проспективне дослідження 57 пацієнтів проводили на етапі дентальної імплантації та безпосереднього протезування із рандомізацією за типом фармакологічного супроводу: 1) І група отримувала протизапальну терапію у вигляді збалансованого інгібітору ЦОГ-1, ЦОГ-2 і 5-ЛОГ – німесуліду та аналгетичну терапію – декскетопрофену трометамолу; 2) ІІ група отримувала протизапальну терапію – селективного інгібітору ЦОГ-2 – мелоксикаму та аналгетичну терапію – ібупрофену; 3) ІІІ група не отримувала протизапальну та аналгетичну терапію у зв’язку із протипоказаннями до прийому нестероїдних протизапальних препаратів. Пацієнтам І, ІІ, ІІІ груп було проведено: клінічні, рентгенологічні та функціональні методи дослідження шляхом здійснення моніторингу стану в динаміці. Результати. Згідно отриманих даних показники інтенсивності болю у І групі були достовірно нижчі (р<0,05) станом на 1 та 2 доби, у порівнянні з ІІ та ІІІ групами. Стабілізацію запальних процесів у І групі зафіксовано на 2 добу. Відмічено достовірне (p<0,05) зниження ознак запального процесу у пацієнтів І групи на 3 добу (3,01±0,11 балу), а на 7 добу – їхня повна відсутність (1,12±0,23 балу). У пацієнтів ІІ групи достовірний регрес запалення було відзначено на 4 добу (3,14±0,12 балу), а на 7 добу спостерігалися мінімальні ознаки (2,04±0,17 балу). Зменшення ознак запалення у ІІІ групі відбувалося з 5 доби (3,31±0,28 балу), а запальні явища спостерігалися і на 7 добу дослідження (2,65±0,27 балу). У І групі відмічено достовірну зупинку втрати стабільності з’єднання кісткової тканини та дентального імплантату на 20 добу (65,08±1,03 од.). Станом на 25 добу у пацієнтів І групи дослідження встановлено достовірно вищі (р<0,05) показники коефіцієнту стабільності імплантату (66,21±1,40 од.) по відношенню до ІІ групи пацієнтів (62,93±0,94 од.), у яких застосовували селективні інгібітори ЦОГ-2, та ІІІ групи (62,90±0,75 од.), де не використовувалися НПЗП. Втрата маргінальної кістки навколо дентального імплантату за період дослідження у І групі становила 0,5±0,23мм ДІ, в ІІ групі — 1,1±0,34мм, в ІІІ групі — 1,3±0,28мм. Побічні ефекти у І групі дослідження були зафіксовані у 5,3% пацієнтів, які приймали препарати німесулід та декскетопрофен, та у 15,8% обстежених ІІ групи, які приймали препарати мелоксикам та ібупрофен. Висновки. Комплексний фармакологічний супровід дентальної імплантації та безпосереднього протезування на імплантатах при лікуванні дефектів зубних рядів, що складався з періопераційного знеболення – прийому декскетопрофену трометамолу, а також німесуліду для протизапальної терапії, дозволив вплинути на індуковану травмою резорбцію кісткової тканини в ділянці імплантації шляхом контролю запалення, внаслідок чого на 20 добу у пацієнтів І групи дослідження відмічено достовірну зупинку втрати стабільності з’єднання кісткової тканини та дентального імплантату (65,08±1,03 од.), а на 25 добу дослідження у І групі встановлено достовірно вищі (р<0,05) показники коефіцієнту стабільності імплантату та меншу втрату висоти маргінальної кісткової тканини по відношенню до ІІ та ІІІ груп пацієнтів. Даний фармакологічний комплекс дозволив досягнути стабілізації патологічних процесів у м’яких тканинах – зупинка формування набряку на 2 добу, достовірне зниження (p<0,05) ознак запального процесу на 3 добу (3,01±0,11 балу) та здійснити ефективну превенцію болю на етапах дентальної імплантації та безпосереднього протезування.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2949
Розташовується у зібраннях:Кафедра ортопедичної стоматології



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.