Сучасні підходи щодо вдосконалення профілактики, скринінгу та ранньої діагностики пухлин голови та шиї професійного ґенезу

Abstract

Вступ. Однією з маловивчених груп злоякісних новоутворень (ЗН) професійного ґенезу є пухлини голови та шиї (ПГШ). В теперішній час до ПГШ відносять первинні ЗН губи, ротової порожнини, слинних залоз, глотки, шийного відділу стравоходу; носової порожнини та придаткових пазух, гортані, трахеї. Враховуючи анатомічну єдність, спільність етіології і факторів канцерогенного ризику, актуальним є розробка і впровадження у практику заходів профілактики, скринінгу, ранньої діагностики ПГШ серед працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах. Мета – розробити сучасні заходи профілактики, скринінгу та ранньої діагностики ПГШ у працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах. Матеріали та методи. З використанням статистичної бази IARC «CANCER TODAY» (2018 р.) та даних Національного канцер-реєстру України (1999, 2009, 2019 рр.) проводився епідеміологічний аналіз захворюваності на ПГШ. За даними «List of classifications by cancer sites with sufficient or limited evidence in humans» [IARC, 2020] та «Diet, nutrition, physical activity and cancer: a Global perspective» [AICR, 2018] визначались фактори ризику виникнення ПГШ. На основі дослідницької бази даних «Професійний рак в Україні» (1992 – 2019 рр.), досліджувались клініко-епідеміологічні характеристики ПГШ професійного ґенезу. На основі отриманих у досліджені даних та сучасних клінічних рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, розроблялись заходи з профілактики, скринінгу та ранньої діагностики ПГШ серед працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах. Результати. В загальній структурі онкологічної захворюваності населення України ПГШ займають V місце, в країнах європейського регіону ВООЗ та у світі – VI місце. ПГШ займають ІІ місце в структурі професійного раку (ПР) в Україні (10,6 %). Для ПГШ професійного ґенезу характерним є висока захворюваність осіб чоловічної статі (96,9 %), середній вік першого встановлення захворювання – 57,2±9,1 років, середня тривалість виробничої експозиції канцерогенними факторами – 21,3±9,7 років. Переважно хворі на ПГШ професійного ґенезу працювали у добувній промисловості (54,7 %), переважно – добування і переробка уранових руд (91,4 %); та в обробній промисловості (31,2 %), переважно – машинобудування (50,0 %). Основними етіологічними чинниками ПГШ професійного ґенезу в Україні є: гама-випромінювання (56,2 %), радон-222 та дочірні продукти розпаду радону (ДПРР) (46,9 %), орган-специфічні хімічні канцерогени (37,5 %), в т.ч.: сполуки хрому (VI) та зварювальні аерозолі (54,2 %), формальдегід (20,8 %), азбест (12,5 %), нікель (12,5 %). Для хворих з ПГШ професійного ґенезу характерним є переважне виявлення патології на пізніх (ІІІ – IV) стадіях (61,2 – 87,1 % хворих), що визначає високі показники 1-річної летальності цих хворих (26,9 – 64,4 %). В теперішній час єдиним методом скринінгу та ранньої діагностики (на І–ІІ стадіях) ПГШ професійного ґенезу є систематичний клінічний огляд працівників канцерогенно-небезпечних виробництв лікарями стоматологом і оториноляринголом, під час проведення попереднього і періодичних медичних оглядів (МО). Під час проведення МО рекомендована тактика підвищеної «онкологічної настороженості», шляхом незалежного подвійного і розширеного лікарського огляду осіб груп високого ризику виникнення ПГШ. Розроблено клінічний протокол скринінгу та ранньої діагностики ПГШ під час проведення МО. Запропоновано комплекс заходів з профілактики виникнення ПГШ серед осіб груп високого ризику. Висновки. Запропоновані заходи дозволять покращити профілактику і раннє виявлення ПГШ професійного ґенезу, знизити первинну захворюваність і 1-річну летальність серед працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах.