Переломи орбіти у дітей: особливості клініко-рентгенологічної картини та критерії вибору лікування

Abstract

Актуальність. Травматичні пошкодження орбіти у дітей мають ряд клініко-рентгенологічних особливостей. Метою роботи було дослідження особливостей клініко-рентгенологічної картини переломів орбіти у дітей, їх впливу на вибір лікувальної тактики та розробка практичних рекомендацій на основі аналізу віддалених результатів лікування даного виду травми. Матеріал та методи. В дослідження було включено 27 пацієнтів дитячого віку з переломами стінок орбіти. Проаналізовано обставини отримання травми, вік, стать хворих, характер та частоту виявлення клінічних симптомів, строки та об’єм надання допомоги, а також особливості рентгенологічної картини. Результати. Основним клінічним симптомом у досліджених хворих була диплопія, що виявлялась у 55.5%. Обмеження рухів очного яблука вгору були виявлені у 37%. Серед обстежених хворих енофтальм було виявлено лише у 44.4%. Переломи орбіти по типу «зачинених дверцят» (в англ. літературі - trapdoor fracture) ми спостерігали у 51.9% випадків. Заключення. Основними клінічними ознаками перелому стінок орбіти у пацієнтів дитячого віку є диплопія і утруднення рухів очного яблука доверху. Найбільш поширеним видом пошкодження орбіти в досліджуваній групі пацієнтів був перелом по типу «зачинених дверцят» (в англ. літературі - trapdoor fracture). У 22.2% випадків відмічалась відсутність рентгенологічних ознак пошкодження кісткових стінок орбіти, тому у діагностиці переломів в дитячому віці значної ваги набувають результати клінічного обстеження. При лікуванні пацієнтів дитячого віку з переломами орбіти мають значення час надання допомоги та активна лікувальна тактика.