Важливість немоторних симптомів у клінічній картині хвороби рухового нейрона

Abstract

Мета — визначити частоту і структуру немоторних симптомів, їх клінічне значення на ранніх стадіях бічного аміотрофічного склерозу (БАС), а також вплив статі на вираженість немоторних виявів. Матеріали і методи. У дослідження залучено 52 пацієнта з БАС (22 жінки та 30 чоловіків) і 44 особи контрольної групи без нейродегенеративних захворювань (15 жінок та 29 чоловіків). Середній вік пацієнтів в основній групі становив (56,7 ± 11,3) року (27 — 79 років), у контрольній групі — (59,7 ± 12,4) року (33 — 79 років). Для виявлення немоторних порушень використовували шкалу немоторних симптомів (ШНС). Оцінку прогресування хвороби проводили за допомогою функціональної переглянутої і розширеної шкали оцінки БАС (ALSFRS-R). Результати. У хворих на БАС статистично значущо частіше траплялися такі немоторні симптоми, як втрата маси тіла (75,0 %), біль (61,5 %), пітливість (55,8 %) і занепокоєння (53,8 %). Ризик втрати маси тіла, падінь у 8 разів перевищував такий у контрольній групі, а ризик появи больових відчуттів — у 2,5 разу. У пацієнтів молодше 60 років статистично значущо частіше спостерігали падіння (F2 = 5,54; р = 0,02) і зниження лібідо (F2 = 4,04; р = 0,04) порівняно з контрольною групою. Середній бал за шкалою ALSFRS-R становив 38,5. При кореляційному аналізі виявлено помірний обернено пропорційний зв’язок між кількістю балів за шкалою ALSFRS-R і ШНС (U = –0,45; р = 0,001). Висновки. Немоторні симптоми є облігатною ознакою хвороби мотонейрона і часто можуть бути чутливим індикатором загального функціонального стану хворих. У структурі немоторних симптомів у хворих на БАС переважають шлунково-кишкові порушення. Наявність у пацієнтів немоторних симптомів свідчить про мультисистемний характер цього фатального захворювання. Використання ШНС у пацієнтів із БАС на ранніх стадіях хвороби дасть змогу неврологам своєчасно виявляти немоторні порушення.