Lung ventilation impairment in asthma patients with obesity

Abstract

Для бронхіальної астми (БА), що розвивається на тлі ожиріння, притаманні тяжчий перебіг, зниження відповіді на стандартну терапію. Таке поєднання розглядають як окремий фенотип захворювання. Мета роботи – вивчити порушення легеневої вентиляції у хворих на астму з ожирінням за допомогою методики капнометрії. Завдання дослідження полягали у вивченні параметрів легеневої вентиляції у хворих на астму та здорових осіб і порівнянні параметрів легеневої вентиляції у хворих на астму залежно від наявності ожиріння. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 осіб (29 чоловіків і 31 жінка) віком від 24 до 74 років, серед них – 30 хворих на БА і 30 здорових осіб, яким виконали бодіплетизмографію та капнометрію. Результати. У хворих на астму з ожирінням визначають більші об’єм хвилинної вентиляції та об’єм альвеолярної вентиляції порівняно з хворими на БА без ожиріння. При ожирінні вірогідно збільшується парціальний тиск вуглекислого газу в кінці видиху (4,8 ± 0,1 кПа) порівняно з пацієнтами без ожиріння (4,3 ± 0,1 кПа), р < 0,05. Встановили вірогідне зменшення фракційної концентрації кисню в кінці видиху до 15,3 ± 0,2 % при ожирінні порівняно з 16,0 ± 0,2 % у хворих на астму з нормальною масою тіла, р < 0,05. Висновки. Для хворих на бронхіальну астму з ожирінням притаманні зниження загальної ємності легень, ємності вдиху та життєвої ємності легень, а також значно виражений ступінь обструкції дихальних шляхів. Ці зміни призводять до порушення легеневої вентиляції з тенденцією до затримки вуглекислоти в організмі, що служить несприятливим тлом функціонування газообміну в умовах підвищеної загальної потреби організму в кисні при ожирінні.