Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/1897
Назва: Особливості клініко-електроенцефалографічної діагностики судом у передчасно народжених дітей
Автори: Костюкова, Дарія Миколаївна
Шунько, Єлизавета Євгеніївна
Бабінцева, Анастасія Геннадіївна
Кончаковська, Тетяна Валеріївна
Ключові слова: новонароджені
передчасно народжені діти
неонатальні судоми
стандартна електроенцефалографія
перинатальна патологія
пароксизмальні стани
гестаційний вік
комплексний нейромоніторинг
діагностика
лікування
Дата публікації: 2019
Видавництво: Сучасна педіатрія. Україна.
Серія/номер: 8(104);9-18
Короткий огляд (реферат): Неонатальні судоми є найбільш розповсюдженими невідкладними пароксизмальними станами у пацієнтів відділень інтенсивної терапії та виходжування передчасно народжених дітей. Мета: визначити клінічні та електроенцефалографічні ознаки судом у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами з урахуванням гестаційного віку при народженні та постменструального віку у динаміці лікування. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-нейрофізіологічне обстеження 90 передчасно народжених дітей (І група — 29 дітей з гестаційним віком 24–28 тижнів, ІІ група — 45 дітей з гестаційним віком 29–32 тижні, ІІІ група — 16 дітей з гестаційним віком 33–36 тижнів). Результати. Передчасно народжені діти груп дослідження мали прояви поєднаної перинатальної патології, серед якої частота гіпоксично-ішемічної енцефалопатії склала у І групі 24,1%, у ІІ групі — 33,3%, у ІІІ групі — 37,5%, р>0,05. За даними нейромоніторингу у дітей груп дослідження превалювали електрографічні (відповідно 31%, 42% та 43,6%, р>0,05), клонічні (24,1%, 20% та 25%, р>0,05) та секвенційні (10,3%, 9% та 12,5%, р>0,05) судоми. Динаміка клініко-електроенцефалографічного обстеження передчасно народжених дітей відповідно до зростання постментруального віку показала поступове зменшення частоти електроклінічних судом (у І групі — з 89,7% до 3,4%, р<0,0001; у ІІ групі — з 60% до 7%, р<0,0001; у ІІІ групі — з 75% до 6,3%, р=0,0001) та збільшення частоти електрографічних судом (відповідно з 6,9% до 44,9%, р=0,0011; з 15,6% до 27%, р>0,05; з 6,3% до 44%, р>0,05). У скоригованому віці 1,5–3 місяці судоми зберігалися лише у 24,1% дітей І групи, у 15,5% дітей ІІ групи та у 25% ІІІ групи (р>0,05) з превалюванням електрографічних судом. Динамічний комплексний нейромоніторинг дав змогу своєчасно провести корекцію протисудомної терапії, що сприяло збільшенню частки дітей без проявів судом. Висновки. Висока частота судом, як одного з основних проявів пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей, та тривале збереження електрографічних судом впродовж перших місяців постнатального життя визначають необхідність проведення комплексного нейромоніторингу з включенням стандартної електроенцефалографії впродовж перших трьох місяців скоригованого віку для об'єктивної оцінки неврологічного статусу та своєчасної діагностики судомного синдрому, призначення або корекції терапевтичного комплексу. Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/1897
ISSN: 2663-7553
Розташовується у зібраннях:Кафедра неонатології



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.