Партисипація пацієнтів як один з найважливіших Елементів забезпечення якості надання Первинної медичної допомоги

Abstract

Стаття присвячена стратегічним питанням щодо залучення пацієнтів до процесів діагностики та лікування у практиці сімейної медицини. Мета дослідження – обґрунтувати реальні шляхи розвитку партисипації пацієнтів у сімейній медицині. Результати. Встановлено, що готовність пацієнта брати участь у процесі надання медичної допомоги визначає низка чинників, таких як: сприйняття нової ролі пацієнта, наявність у нього простих, але необхідних медичних знань щодо стану власного здоров’я та пов’язаною з цим внутрішньою впевненістю, урахуванням супутньої патології та різних соціально-демографічних параметрів. Запропоновані онтологічні «капсули» знань для індивідуальної коронації пацієнта. Капсула дозволяє пацієнту не тільки легко отримати необхідну інформацію про власне самопочуття, але, що дуже важливо, інтерпретувати отримані дані. У свою чергу, дані про динаміку патологічного процесу, а також регулярне вживання призначених медикаментів є надзвичайно важливими для лікаря. Створення надійного моніторингу стану здоров'я пацієнтів стає справжньою проблемою. Електронна реєстрація динаміки показників стану здоров’я пацієнта забезпечує принципово новий механізм у процедурах захисту прав сімейного лікаря та пацієнта, а використання персоналізованих «капсул» знань створює інноваційну стратегію їх взаємодії. Вважається, що стратегія участі пацієнтів у сімейній медицині є новою парадигмою управління пацієнтами з комплексним врахуванням факторів, пов'язаних з пацієнтом. Це передбачає прийняття нової ролі пацієнта, його рівня медичних знань про захворювання, ступеня впевненості хворого у правильності діагностичних та лікувальних заходів, обліку супутньої патології, впливу різних соціологічних, демографіч- них параметрів, особливостей професійної діяльності тощо. Постулюється, що партисипація пацієнта дозволяє вирішити проблеми забезпечення сучасного моніторингу стану здоров’я, сприяє захисту прав лікаря та пацієнта, а використання персоналізованих «капсул» знань (онтології знань) створює інноваційну стратегію взаємодії сімейного лікаря та пацієнта.