Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/1602
Назва: | ВПЛИВ ХАРЧОВИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ НА СТАН ЕНЕРГЕТИЧНОГО СУБСТРАТУ У ХВОРИХ З ДІАБЕТИЧНОЮ РЕТИНОПАТІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ |
Автори: | Биховець, М.Ю |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | «РЕФРАКЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР`19» науково-практична конференція з міжнародною участю 17-19 жовтня 2019 року м. Київ ЗБІРНИК ПРАЦЬ за редакцією професора С. О. РИКОВА КИЇВ – 2019 |
Серія/номер: | ;УДК 617.753:616.7-053.2(477+100)(063) |
Короткий огляд (реферат): | Актуальність. Діабетична ретинопатія є одним із тяжких ускладнень цукрового діабету 2 типу (ЦД2), яке призводить до слабозорості, сліпоти та інвалідності. Підвищення у плазмі вмісту вільних жирних кислот (ЖК) грає ключову роль у розвитку інсулінорезистентності, ЦД2 та його ускладнень. Вміст ЖК у продуктах харчування в значній мірі визначає відносну доступність і зберігання ЖК у тканинах, як важливого енергетичного субстрату, оскільки ЖК після надходження у складі харчових продуктів потрапляють в плазму, а потім вбудовуються в структуру тканинних ліпідів. Мета роботи. Дослідити вплив харчових жирних кислот на стан енергетичного субстрату хворих із діабетичної ретинопатії та ЦД2. - 14 - Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 76 хворих (76 очей) із ЦД2, у яких за результатами офтальмологічного обстеження за шкалою ETDRS було виявлено різний ступінь діабетичної ретинопатії. Контрольна група (КГ) включала 23 особи без ЦД, які співставлені із пацієнтами за статтю, віком, індексом маси тіла. Вивчення спектру ЖК у мембранах еритроцитів проводили методом газоворідинної хроматографії. Для вивчення особливостей харчування всім досліджуваним особам пропонували відповісти на питання анкети про вживання у звичайному раціоні харчових продуктів – джерел ЖК та їх частоти. Відповіді, згідно із всесвітніми авторитетними рекомендаціями та школами дієтології, ранжували у вигляді шкали: А – рекомендовано, Б – припустимо, В – не бажано, Г – не рекомендовано, Д – вкрай не рекомендовано і призначали бали від 1 до 5, де А-«5», а Д-«1». Таким чином, кожний пацієнт отримував кількісний бал, залежно від того, наскільки раціонально, з погляду рекомендацій харчування, він вживає різни продукти із вмістом ЖК. Сума балів,як показник «раціональності вживання ЖК» в умовних одиницях визначили у кожного пацієнта і середній у групі. Результати. Стан ліпідного метаболізму у пацієнтів з ДР і ЦД2 характеризувався суттєвою різницею вмісту ЖК у мембранах еритроцитів порівняно із групою здорових осіб із достовірним підвищенням ступеню «насиченості». У групах ДР-1 та ДР-3 спостерігалося підвищення в 1,5-2 раза (Р<0,05) вмісту насичених жирних кислот (НЖК) і відповідне зниження ненасичених жирних кислот (ННЖК) за рахунок полінасичених жирних кислот (ПНЖК), а в групі ДР-2 спостерігався практично рівний вміст НЖК та ННЖК. Із прогресуванням ДР виявлена тенденція до зниження вмісту мірістинової і арахідонової ЖК та підвищення стеаринової і олеїнової ЖК. Вживання у їжу продуктів-джерел різних типів ЖК за розрахованим показником «раціональності споживання продуктів», що був отриманий на підставі аналізу анкет харчування, не відрізнялося у групах здорових осіб та пацієнтів з різним ступенем ДР. Висновки. Проведене дослідження довело існування суттєвої різниці вмісту ЖК в мембранах еритроцитів, як важливого енергетичного субстрату організму у пацієнтів з ДР порівняно із групою здорових осіб на тлі відсутності достовірних екзогенних впливів харчового навантаження на метаболізм ліпідів. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/1602 |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра офтальмології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Тези Рефракційний-Пленер_2019 с.13-15.pdf | 998.84 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.