Розрахунок кількісних критерії в оцінки способу життя пацієнтів із діабетичною ретинопатією та цукровим діабетом II типу

Abstract

Актуальність. Характер та частота розвитку діабетичної ретинопатії (ДР) у хворих на цукровий діабет II типу (ЦД II) знаходяться в прямій залежності від тривалості перебігу і зумовлені особливостями патогенезу цього захворювання. Сьогодні активно вивчається роль загальної дієти, окремих харчових продуктів та поживних речовин, способу життя, фізичної активності та ін. у розвитку ЦД II. Мета – розробити алгоритм розрахунку кількісних критеріїв оцінки способу життя пацієнтів із діабетичною ретинопатією та цукровим діабетом II типу. Матеріал та методи. Для вивчення способу життя (СЖ) була розроблена анкета, на питання якої пропонували відповісти пацієнтів відділення мікрохірургії ока КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», а також пацієнтів, які звернулися з метою профілактичного огляду в лабораторію клінічної лабораторної діагностики НМУ імені О.О. Богомольця. Пацієнти без ЦД (за даними глікозильованого гемоглобіну) (n=43), були подібні за віком та статтю із пацієнтами з ДР та ЦД II (n=76). За даними обстеження, у них було виявлено різні стадії ДР: помірна непроліферативна ДР (НПДР), помірна проліферативна ДР (ПДР) та розвинута ПДР. Результати. При складанні переліку питань анкети та варіантів відповідей була врахована ідея піраміди харчування, розроблена Уолтером Вілетом в Гарвардській школі громадського здоров’я, в основі якої підкреслена роль фізичної активності, достатнє споживання рідини, переважно у вигляді мінеральної води та щоденного вживання овочів та фруктів. Окреме місце в анкетуванні відводилося визначенню способу приготування їжі із зазначенням жирів, які при цьому використовуються. Також пацієнти визначали можливе вживання біологічних добавок, що містять омега-3 жирні кислоти. Після заповнення анкети відповіді були оброблені за оригінальним алгоритмом для виявлення відхилень від рекомендацій або їх дотримання. Кожний варіант відповіді на запитання анкети був сформульований таким чином, щоб його можна було легко ранжувати у вигляді шкали: А – рекомендовано, Б – припустимо, В – небажано, Г – не рекомендовано, Д – в крайне рекомендовано. З метою порівняння результатів анкетування в різних групах пацієнтів, автори розрахували кількісні критерії. Для кожного досліджуваного складалася таблиця відповідей з урахуванням кількості відповідей А, Б, В, Г, Д і розраховувався індекс раціональності способу життя (ІРСЖ) – як відношення кількості відповідей А до загальної кількості відповідей, і коефіцієнт раціональності способу життя (КРСЖ) – як відношення суми відповідей А та Б до суми відповідей В, Г, Д. Отримані дані дозволили об’єктивно оцінити особливості СЖ пацієнтів з різним ступенем ДР та порівняти його із особливостями СЖ добровольців, які під час відвідування клініко-діагностичної лабораторії відповідали на запитання анкети і склали контрольну групу. Висновок. Розроблено новий алгоритм розрахунку кількісних критеріїв оцінки способу життя пацієнтів для визначення його впливу на розвиток ДР у пацієнтів з ЦД II.