Впровадження компетентнісного підходу в систему вищої освіти України: проблеми і протиріччя.

Abstract

У цьому дослідженні приділено увагу проблемі системних протиріч при формуванні компе-тентнісної моделі іншомовної підготовки в Україні. У зв’язку з цим представлені наукові публікації, в яких в тому чи іншому ракурсі розглядається топіка, що аналізується. Відзначено, що в Україні зроблені практичні кроки імплементації теоретичних напрацювань при підготовці методичних рекомендацій щодо впровадження компетентнісної моделі в навчальних закладах. При цьому в роботі позначені деякі маловивчені аспекти, які потребують додаткового освітлення. Зокрема, сказано про необхідність систематизації усього кола проблем і протиріч при впровадженні компетентнісного підходу для подальшого їх комплексного аналізу й подальшої стратеги підготовки оптимальних науково-методичних рішень. З цієї точки зору визначені найбільш критичні напрями становлення домінантної, законодавчо декларованої освітньої парадигми. Серед іншого звернуто увагу на можливість проведення ретроспективного огляду генези формування іншомовної компетентності, що відкриває для розгляду великий обсяг малодосліджених джерел, які багато в чому безпосередньо співвідносяться з досліджуваної освітньої парадигмою. Тому у виявленні генези компетентнісної мовної освіти, в позначенні стадій її історичного розвитку принципово значущим, ключовим виявився наступний хронологічний модус: встановлення часу і вичленення етапів становлення іншомовної компетентності структурує науковий пошук і дозволяє долати вузько дисциплінарні, локалізовані уявлення про формування компетентнісного

підходу. . . . я а

У статті представлені окремі методологічні джерела, що відповідають досліджуваній прооле-матиці. Серед іншого особливий інтерес виявлений до творчої спадщини В. фон Гумбольдта, Т. де Шардена, Н. Хомського, М. Мамардашвілі, М. Маклюена та інших., оскільки праці цих мислителів визначають сферу виникнення і становлення компетентнісно спрямованої мовної педагогіки. У зв’язку з цим висувається фундаментальний принцип вивчення генези іншомовної компетентності - принцип генеративної наступності. У нашому формулюванні його змістовний обсяг передбачає виявлення «за своєю суттю близьких» (С. Аверинцев), «імпліцитно існуючих» (Ю. Рождественський) науково-методологічних і організаційно-педагогічних відповідностей між підходами до іншомовної підготовки в різні історичні періоди шляхом виявлення подібності практик за однаковими критеріями. У такому контексті окреслені перспективи теоретичного осмислення і практичного втілення історичного досвіду реалізації ідеї мовної компетенції.