ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОЇ МЕДИЦИНИ В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ ЛІКАРІВ

Abstract

Вступ. У статті наведено короткий огляд теоретичних аспектів застосування музики в медицині – розділу музичної терапії, що дістав назву музичної медицини та є актуальним безпосередньо для лікарів, які безперервно удосконалюють свій фаховий рівень на післядипломному етапі освіти. Основна частина. Музична медицина та музична терапія використовують специфіку звуку як фізичного явища, слухання музики, здатність її «почути». Музична медицина вивчає вплив звуку на фізіологічні процеси в організмі, обґрунтовуючи такий підхід безумовною зміною активності структур вегетативної нервової системи внаслідок сприйняття акустичних стимулів. Водночас відомо, що кінцевий результат музичного впливу залежить від індивідуально-психологічних переваг. Тому для досягнення прогнозованого результату застосування музики в медичній практиці проводиться аналіз структурних елементів музики – параметрів імовірної передбачуваності впливу (ритм, тембр, динаміка, характер виконання та ін.). Висновки. Музика в медицині найбільш широко застосовується в сферах нейрореабілітації, терапії болю, анестезії, фізичній терапії, ритмотерапії, клінічній психосоматиці, психіатрії. Водночас лікарі мають враховувати не лише фізичний вплив звуку, але й розуміти важливість для фахівця навичок емпатії у наданні такого музичного втручання та клінічної відповідальності за це, враховуючи індивідуально-психологічні особливості їх пацієнтів. Введение. В статье приведен краткий обзор теоретических аспектов применения музыки в медицине – раздела музыкальной терапии, получивший название музыкальной медицины и являющийся актуальным непосредственно для врачей, которые непрерывно совершенствуют свой профессиональный уровень на последипломном этапе образования. Основная часть. Музыкальная медицина и музыкальная терапия используют специфику звука как физического явления, слушания музыки, способность ее «услышать». Музыкальная медицина изучает влияние звука на физиологические процессы в организме, обосновывая такой подход безусловным изменением активности структур вегетативной нервной системы в результате восприятия акустических стимулов. В то же время известно, что конечный результат музыкального воздействия зависит от индивидуально-психологических предпоч- тений. Поэтому для достижения прогнозируемого результата применения музыки в медицинской практике проводится анализ структурных элементов музыки – параметров возможной предсказуемости влияния (ритм, тембр, динамика, характер исполнения и др.). Выводы. Музыка в медицине наиболее широко применяется в сферах ней- рореабилитации, терапии боли, анестезии, физической терапии, ритмотерапии, клинической психосоматике, психиатрии. В то же время врачи должны учитывать не только физическое воздействие звука, но и понимать важность для специалиста навыков эмпатии в предоставлении такого музыкального вмешательства и клинической ответственности за это, учитывая индивидуально-психологические особенности их пациентов.Introduction. The article presents a brief overview of the theoretical aspects of the use of music in medicine. Music therapy, titled as music medicine, is directly relevant to physicians who continuously improve their professionalism at the level of postgraduate education. Results. In music medicine and music therapy there is used a sound as physical phenomenon, listening to music, the ability “to hear”. Music medicine studies the influence of a sound on physiological process in the body, substantiating this approach by unconditioned changes in the activity of the autonomic nervous system structures due to the perception of acoustic stimuli. At the same time the ultimate result of the musical influence is known to depend on individual psychological preferences. Therefore, to achieve the prognostic results of using of music in medical practice there are analyzed the structural elements of music – parameters of the probable predictability of a sound impact (rhythm, timbre, dynamics, type of a musical composition etc.). Conclusions. Music in medicine is most commonly used in the fields of neurorehabilitation, pain therapy, anesthesia, physical therapy, rhythm therapy, clinical psychosomatics, and psychiatry. However, physicians should take into consideration not only physical effects of music, but they also should understand the importance of professional skills of empathy in case of the music interference and their clinical responsibility considering individual psychological characteristics of the patients.