http://localhost:8080/handle/lib/228 Sat, 10 Oct 2026 06:35:36 GMT 2026-10-10T06:35:36Z http://localhost:8080/handle/lib/4016 Title: Клініко-епідеміологічна характеристика та сучасні етапи формування найбільш поширених алергічних захворювань у дітей - мешканців міста Києва та Київської області Authors: Дуда, Людмила Abstract: Останніми десятиліттями відмічається стрімке зростання алергічної патології як у розвинутих країнах світу, так і у тих, що розвиваються, рівень поширеності якої сягнув масштабів «пандемії». Відповідно до даних Всесвітньої організації алергії (World Allergy Organization), 40 % населення планети мають одну чи декілька алергічних хвороб та щоденно борються зі страхом можливого нападу астми або розвитком ускладнень, чи, навіть, смерті від тих чи інших алергічних реакцій. Особливу стурбованість наукової спільноти та закладів практичної охорони здоров’я викликає зростання рівня показників серед дитячого населення. За результатами проведеного міжнародного дослідження ISAAC (The International Study of Asthma and Allergies in Childhood) поширеність бронхіальної астми серед дітей 6-7 років виявлена на рівні від 4,1-5,6 % в Індонезії, Ірані, Індії до 23,3-32,1 % у Бразилії, Австралії та окремих країнах Європи та серед дітей 13-14 років - від 2,1-4,4 % в Індонезії, Китаї, Грузії до 32,2 % - у Великій Британії. Такі ж високі показники відзначались й щодо алергічного риніту (його поширеність складала від 9,8 % у Росії, Албанії до 44,5- 66,6 % - у Гонконгу, Франції, Аргентині) та атопічного дерматиту (від 4,1 % в Албанії, 11,9 % у Польщі до 21,8 % у Фінляндії) [15, 105]. Складна епідеміологічна ситуація у світі щодо значної поширеності алергічних захворювань загалом та серед дитячого населення, зокрема, вимагає постійного моніторингу для розуміння сучасних тенденцій. Зважаючи на відсутність сучасних даних щодо рівня поширеності алергічних хвороб у дітей України, зокрема Київського регіону, дослідження епідеміологічного спрямування є актуальним. Епідеміологічні дослідження дозволяють вивчити формування захворювання шляхом визначення рівня поширеності, аналізу розподілу по території залежно від віку і часу. 3 Це дає можливість оцінити еволюцію алергічних хвороб, виявити фактори, що сприяють прогресуванню патологічного процесу та інвалідизації хворих та, відповідно, термінової розробки ефективної стратегії і тактики реагування, удосконалення медичної служби, надання вчасної лікувально-профілактичної допомоги населенню. Саме завдяки належним статистичним даним виникає розуміння масштабів проблеми, що стимулює наукову і громадську спільноту, а також державні органи влади до активних дій у цьому напрямі. Метою дослідження стало удосконалення ранньої діагностики і прогнозу розвитку алергічних захворювань шляхом визначення їх поширеності, клінічних особливостей сучасного перебігу та вікової еволюції у дітей Київського регіону. Для досягнення поставленої мети були визначені завдання дослідження: 1. Вивчити поширеність бронхіальної астми, атопічного дерматиту, алергічного риніту за анкетами міжнародної програми ISAAC з розширенням вікових категорій дітей: до 5 років, 6-7 років, 13-14 років, 15-17років. 2. Провести порівняльний аналіз поширеності бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту серед дитячого населення Київського регіону за минулі 20 років. 3. Визначити рівні поширеності харчової гіперчутливості, інсектної алергії, гострої кропив’янки та/або ангіонабряку у дітей. 4. Оцінити і виокремити причинно-значущі фактори у формуванні алергічних захворювань у дітей Київського регіону. 5. Визначити сучасні особливості клінічних проявів і об’єктивних лабораторноінструментальних маркерів та охарактеризувати етапи розвитку алергічних захворювань, вікову еволюцію і коморбідність бронхіальної астми, алергічного риніту, атопічного дерматиту у дітей на підставі їх поглибленого обстеження. Об’єкт дослідження: алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, харчова гіперчутливість, гостра кропив’янка та/або ангіонабряк, інсектна алергія) у дітей. Предмет дослідження: поширеність алергічних хвороб, особливості формування, вікова еволюція та їх коморбідність. 4 Дослідження виконано у два етапи: на першому етапі проведене анкетування дітей у дошкільних і шкільних навчальних закладах Київського регіону з використанням анкети міжнародної програми ISAAC з розширенням вікових категорій дітей (окрім передбачених методологією ISAAC двох категорій (6-7-річних і 13-14-річних дітей) додані групи дітей до 5 років і підлітків 15-17 років) та нозологічних форм (харчова гіперчутливість, інсектна алергія, гостра кропив’янка/ангіонабряк). На другому етапі діти, відібрані з когорти анкетованих з підозрою на алергічні хвороби, були обстежені у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» з детальним вивченням анамнестичних даних, фізикальним обстеженням та визначенням лабораторних показників (рівня еозинофілів у загальному аналізі крові і носовому секреті, загального імуноглобуліну Е), параметрів функції зовнішнього дихання, оцінкою даних алергологічної діагностики за методом шкірного прік-тестування. За результатами проведеного дослідження визначено значні рівні поширеності симптомів бронхіальної астми (16,8 % (95 % ДІ: 15,9-17,7), алергічного риніту (24,9 % (95 % ДІ: 23,9-25,9), атопічного дерматиту (10,1 % (95 % ДІ: 9,4-10,8) у дітей та їх гіподіагностику, особливо астми, зокрема у дітей дошкільного віку. Вперше проведено порівняльний аналіз рівнів поширеності алергічних захворювань за минулі 20 років у дітей Київського регіону, за результатами якого відзначається їх зростання з превалюванням темпів росту випадків алергічної патології у дітей раннього шкільного віку. Поширеність астми серед дітей 6-7 років достовірно зросла у 1,2 рази з 16,8 % до 18,7 % (χ²=5,247; р=0,022), а серед 13-14- річних дітей дещо знизилась з 15,2 % до 12,6 %, однак, при цьому спостерігається достовірне зростання у 6,5 разів рівня поширеності бронхіальної астми тяжкого перебігу з 0,2 % до 1,3 % (χ²=112,26; р<0,001) у дітей підліткового віку. Відзначається достовірне зростання поширеності алергічного ринокон’юнктивіту у дітей обох порівнюваних вікових груп – у 1,4 рази з 7,9 % до 11,3 % серед 6-7-річних дітей (χ²=32,544; р<0,001) і у 1,2 рази з 12,8 % до 14,9 % серед 13-14-річних дітей (χ²=7,193; р=0,007). Поширеність атопічного дерматиту також зросла в 1,3 рази у обох групах з 7,3 % до 9,8 % у дітей 6-7 років; з 6,7 % до 8,4 % у дітей 13-14 років. 5 Вперше визначено поширеність харчової гіперчутливості (26,5 % (95 % ДІ: 25,5-27,6), симптомів інсектної алергії (26,1 % (95 % ДІ: 25,1-27,1) та гострої кропив’янки та/або ангіонабряку (7,4 % (95 % ДІ: 6,8-8,1) серед дітей Київського регіону. Поширеність медикаментозної гострої кропив’янки склала 1,5 % (95 % CІ: 1,2-1,8). Уточнено фактори ризику алергічних захворювань у дітей з виділенням сучасних прогностичних критеріїв формування бронхіальної астми, атопічного дерматиту, алергічного риніту. Встановлено, що на формування алергічної патології мають суттєвий (р<0,05) вплив наступні фактори ризику: обтяженість спадкового анамнезу, однак зазначається різний ступінь його впливу на розвиток алергічних хвороб і реакцій у дітей різного віку; наявність коморбідної алергічної патології у дитини. Так, алергічний риніт, атопічний дерматит і харчова гіперчутливість (респіраторні прояви) прогностично вагомі при формуванні астми; епізоди рецидивного візингу чи бронхіальної астми в анамнезі, атопічний дерматит, харчова гіперчутливість та епізоди гострої кропив’янки та/або ангіонабряку сприятливі для розвитку алергічного риніту; харчова гіперчутливість - для атопічного дерматиту. Також значно збільшує ризик формування бронхіальної астми у підлітків паління. Аналіз факторів ризику розвитку гострої кропив’янки та/або ангіонабряку засвідчив найвищі ризики їх формування за наявності харчової гіперчутливості у дитини (p<0,001). Встановлено сучасні особливості клінічних проявів алергічних захворювань та тенденції їх перебігу, вікову еволюцію, коморбідність: відзначається значне «помолодшання» алергічної патології у дітей з перевагою коморбідної патології (50,4 %); більш ранній дебют бронхіальної астми (з 1,5-річного віку з середнім віком - 2,5 [1,5; 4,0]) та пізня її діагностика (66,1 % (39/59) вперше встановлена астма як середньотяжка з часовим проміжком від перших проявів захворювання до встановленого діагнозу від двох до п’яти років); розвиток алергічних захворювань переважно відбувається за класичним варіантом алергічного «маршу» (64,4 % обстежених дітей, від атопічного дерматиту, переважно поєднаного з харчовою гіперчутливістю чи харчовою алергією, до формування алергічного риніту та/чи 6 бронхіальної астми), але у третини (31,9 %) дітей відзначалася віддалена маніфестація алергічної патології з дебютом у шкільному чи підлітковому віці й часто (8,9 %) одразу з поєднаної маніфестації астми з алергічним ринітом, що засвідчує анатомо-фізіологічну і клінічну єдність дихальних шляхів. Відзначено, що поширеність полінозу є високою (12,6 % (95 % ДІ: 7,5-19,4), а це кожна п’ята дитина з алергічним ринітом, включно з дітьми дошкільного віку із сенсибілізацією до алергенів берези та амброзії, котрі відзначено як найпоширеніші пилкові аероалергени у дітей Київського регіону. 46,2 % дітей з алергічним ринітом мають полісенсибілізацію до аероалергенів, переважно до кліщів домашнього пилу (D. farinеae - 33,7 %, D. pteronyssinus - 35,8 %), пилку берези (29,5 %), тимофіївки (26,3 %), епітелію котів (24,2 %), пліснявих грибів – Alternaria alternata (23,2 %) та aspergillus fumigatus (5,3 %), амброзії (21,1 %), полину (16,8 %), епітелію собаки (14,7 %). Отримані результати дослідження дозволили обгрунтувати вагомі прогностично-діагностичні критерії бронхіальної астми та розробити прогностичну модель розвитку бронхіальної астми: рецидивний візинг від 4 і більше епізодів на рік; порушення вимови через напад візингу; сухий нічний кашель; підвищений рівень загального IgE, зокрема для атопічної астми; дані спірографії – об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) <80 %, позитивні результати бронходилятаційного чи навантажувального тестів; позитивна оцінка шкірного прік-тестування, особливо до кліщів домашнього пилу; наявність в анамнезі атопічного дерматиту; також збільшує шанси формування астми наявна супутня патологія щитоподібної залози у дітей і гастроезофагеальний рефлюкс. Результати дослідження суттєво доповнили наукові знання щодо поширеності алергічних захворювань в дитячій популяції, що має не лише теоретичну цінність для науково-освітньої галузі, а й вагоме значення для практичної медицини. Отримані дані можуть стати приводом для нових упроваджень в організацію медичної допомоги дітям, хворим на алергічні захворювання, в Україні та можуть бути використані з метою планування спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги, а також структурного вдосконалення алергологічної служби Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/4016 2021-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/4005 Title: Сучасна глюкокортикостероїдна терапія ревматичних захворювань у дітей Authors: Ошлянська, Олена Анатоліївна; Охотникова, Олена Миколаївна Abstract: Вкрай необхідно виключити використання в педіатричній практиці при відсутності показань (з жарознижувальною метою), конкретизувати показання для початку ГКС-терапії і доцільність проводити пульс-терапії, схем моніторування і методи профілактики небажаних подій у Національних протоколах лікування ревматичних захворювань. Thu, 01 Jul 2021 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/4005 2021-07-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3972 Title: Эндоскопическая и гистологическая характеристика гастроинтестинальной пищевой аллергии у детей Authors: Черныш, Юлия Ростиславовна; Охотникова, Елена Николаевна; Дядык, Елена Александровна Abstract: Введение. Пищевая аллергия (ПА) – это неблагоприятная реакция организма вследствие специфического иммунного ответа на повторное введение в пищу пищевого продукта. Цель. Изучение особенностей изменения слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта у детей с ПА. Материалы и методы. Обследовано 43 пациента с непереносимостью пищевых продуктов и гастроинтестинальными жалобами (объективный осмотр, аллергологические обследования, фиброэзофагогастродуоденоскопия (ФЭГДС) и фиброколоноскопия с биопсией слизистой оболочки (СО), гистологическое исследование биоптатов). Результаты. У 64,4% (29/43) детей подтверждены проявления ПА. Наиболее часто гастроин- тестинальные признаки ПА проявлялись в возрасте от 4 до 7 лет (51,72%). Дебют желудочно- кишечных проявлений на пищевые продукты отмечался в первые 6 месяцев жизни (у 44,83% детей). Изолированные гастроинтестинальные проявления ПА составили 34,48% (10/29) сре- ди детей с ПА. Аллергия к белкам коровьего молока отмечена у 51,72%. Наиболее распро- страненные эндоскопические признаки – эритематозная антральная гастропатия и лимфоно- дулярная гиперплазия СО двенадцатиперстной кишки – 27,59%; лимфонодулярная гиперпла- зия СО прямой и сигмовидной кишки – 30,77%. Гистологические признаки воспаления СО – эрозирование, лимфогистиоцитарная с примесью эозинофилов клеточная инфильтрация, гиперплазированные лимфоидные фолликулы, хронический воспалительный инфильтрат в собственной пластинке, повышенное количество лимфоцитов и плазмоцитов (>20 на 100 эпителиоцитов). Поражение толстого кишечника у 34,5% проявилось изменениями СО сигмовидной кишки. Выводы. Эндоскопическое и гистологическое исследование СО пищеварительного тракта у пациентов с ПА играют важную роль в постановке диагноза и дифференциальной диагностике с другими заболеваниями СО ЖКТ. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/3972 2021-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3970 Title: МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 G-174C ТА ФАКТОРА НЕКРОЗУ ПУХЛИНИ-α G308A ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ЮВЕНІЛЬНОГО ІДІОПАТИЧНОГО АРТРИТУ Authors: Ошлянська, О.А.; Арцимович, А.Г.; Россоха, З.І.; Охотнікова, О.М.; Медведєва, Н.Л.; Вершигора, В.О.; Чайковський, І.А.; Кривова, О.А. Abstract: Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) — захворювання, в основі патогенезу якого лежить дисбаланс про- та протизапальних цитокінів, тому вивчення цитокінового профілю широко використовується при роботі з хворими на ЮІА. Але визначення рівня цитокінів у периферичній крові може допомогти лише при оцінці поточного стану пацієнта та виборі терапії. Алельний поліморфізм генів, що кодують прозапальні цитокіни, тривалий час вивчається як можливий інструмент довгострокового прогнозування. Мета: дослідити алельний поліморфізм генів інтерлейкіну-6 G174C та фактора некрозу пухлини-α G308A у дітей з ЮІА залежно від особливостей його перебігу. Об’єкт: педіатричні пацієнти із попередньо встановленим діагнозом ЮІА. Матеріали та методи: проведене клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження 52 пацієнтів віком 2–17 років, що перебували на лікуванні на клінічній базі кафедри педіатрії № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика у педіатричному відділенні для дітей старшого віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Додатково всім пацієнтам проведене визначення алельного поліморфізму генів G174C та G308A. Результати: відповідно до отриманих варіантів поліморфізму, пацієнтів розподілено на 7 груп. Кожна з описаних груп мала окремі фенотипові риси, на зразок наявності патогномонічних антитіл, наявності або відсутності позасуглобових уражень, більшої чи меншої кількості випадків з несприятливим перебігом. У групах з наявністю мутантних алелів перебіг хвороби зазвичай був менш сприятливим, такі пацієнти частіше потребували корекції або ескалації терапії. Висновки: алельний поліморфізм впливає на структуру та функціональні властивості прозапальних цитокінів у хворих на ЮІА. Це може сприяти різноманіттю варіантів перебігу та розвитку різної відповіді на призначене уніфіковане протокольне лікування. Подальше вивчення алельного поліморфізму генів інтерлейкіну-6 G174C та фактора некрозу пухлини-α G308A у дітей з ЮІА може бути перспективним для прогнозування перебігу ЮІА. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/3970 2021-01-01T00:00:00Z