http://localhost:8080/handle/lib/196 Sat, 10 Oct 2026 05:36:25 GMT 2026-10-10T05:36:25Z http://localhost:8080/handle/lib/3339 Title: Опухоли сердца. Проблемы диагностики и хирургического лечения. -233с. Authors: Кнышов, Г.В.; Витовский, Р.М.; Захарова, В.П. Abstract: В книге изложены сведения о клинике, диагностике и хирургическом лечении доброкачественных и злокачественных первичных опухолей сердца. Освещены вопросы патоморфологии, дифференциальной диагностики, принципы и методы хирургического лечения этих заболеваний. Приведены новые данные о гистогенезе миксом - наиболее распространенных доброкачественных опухолей сердца. Особое внимание уделено сведениям о показаниях к операции и методике их проведения у больных с первичными опухолями сердца, их пред- и послеоперационном лечении, диспансеризации оперированных больных. Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/3339 2005-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3295 Title: Вопросы радикальности хирургического лечения злокачественных опухолей сердца Authors: Витовский, Р.М.; Дядюн, Д.Н.; Исаенко, В.В.; Онищенко, В.Ф.; Пищурин, А.А.; Мартыщенко, И.В. Abstract: Цель. Определить методы диагностики и хирургического лечения, направленные на максимально радикальное удаление злокачественной опухоли сердца. Материалы и методы. В Институте сердечно–сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины с 1970 по 01.01.2018 г. проведено лечение 912 пациентам с опухолями сердца, в том числе 63 (6,9%) пациентам со злокачественными новообразованиями сердца различного вида и локализации. Результаты. Операции выполнены 62 больным, из них у 51 (82,3%) – с использованием искусственного кровообращения. Госпитальная летальность при хирургическом лечении злокачественных опухолей сердца составила 22,6% (умер-ли 14 больных). У 20 (32,3%) больных, которым выполнены условно радикальные кардиохирургические вмешательства с использованием искусственного кровообращения, отмечен хороший гемодинамический эффект. Выводы. Для достижения условной радикальности операции и максимального гемодинамического эффекта в целом ряде наблюдений необходимо применение расширенных методик реконструкции поврежденных структур сердца в сочетании с активной дезинтоксикационной терапией и безотлогательной химиотерапией. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/3295 2019-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/2567 Title: Positive Long-Term Result of Surgical Treatment of a Rare Malignant Tumor of the Right Ventricle of the Heart Authors: Vitovskiy, RM; Isaіenko, VV; Pishchurin, OA; Onishchenko, VF; Dyadyun, DN; Martyshchenko, IV Abstract: The presented case is an unusual example of secondary damage to the malignant tumor process of the right ventricle (RV) of t heart. The primary focus of malignant lesion of RV was a malignant tumor - seminoma (low-differentiated embryonic G3 cancer). The peculiarities of the surgical treatment of such a lesion that included a valve-preserving operation on the tricuspid valve. Metastatic malignant tumors of the heart can also affect not only its walls, but also spread to its valve structures, which may require correction of valves lesions. It is necessary to strive in the surgical removal of a malignant heart tumor, as far as possible, to preserve the valve and subvalvular structures in order to avoid prosthetic heart valves. Treatment tactics aimed at removal neoplasms, detoxification therapy and emergency chemotherapy proved to be adequate for the treatment of malignant heart tumors Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/2567 2020-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/2566 Title: Вплив радіочастотної абляції на якість життя у пацієнтів із шлуночковою екстрасистолією Authors: Кравчук, Б.Б.; Малярчук, Р.Г.; Парацій, О.З.; Якушев, А.В. Abstract: Мета роботи ‒ визначити вплив радіочастотної абляції (РЧА) на якість життя (ЯЖ) пацієнтів із шлуночковою екстрасистолією (ШЕ). Матеріали та методи. Проаналізовано 53 випадки лікування пацієнтів із мономорфною ШЕ. Явних структурних захворювань серця у них не виявлено. Вік пацієнтів становив від 16 до 57 років (середній ‒ (35,3±12,4) року). Серед пацієнтів переважали жінки – 37 (69,8 %). Усім пацієнтам проводили РЧА для вилучення аритмогенного субстрату ШЕ. Показанням до проведення втручань була симптоматична ШЕ, рефрактерна до медикаментозного лікування. В усіх пацієнтів проводили оцінку ЯЖ за допомогою опитувальника SF-36 до процедури та через 2, 6 і 12 міс. Також оцінювали ЯЖ у 18 здорових осіб групи порівняння. Результати. Оцінку ЯЖ проводили за 8 шкалами: фізична активність (ФА), роль фізичних навантажень в обмеженні життєдіяльності (РФ), інтенсивність болю (ІБ), загальне здоров’я (ЗЗ), життєздатність (ЖЗ), соціальна активність (CA), роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ), психічне здоров’я (ПЗ). Суттєвий приріст відзначили за шкалами, які відповідають за фізичний компонент здоров’я, вже через 2 міс. Ця тенденція зберігалася через 6 і 12 міс: ФА (до РЧА ‒ 70,24±26,10, через 2 міс ‒ 80,32±22,02, через 6 міс ‒ 88,58±24,84, через 12 міс ‒ 87,38±17,07, у групі порівняння ‒ 88,32±4,51), РФ (відповідно 47,43±38,95; 70,11±28,83; 71,28±29,51; 69,17±24,12 і 70,03±16,34), ІБ (68,84±23,91; 67,12±16,37; 69,83±17,63; 69,03±28,58 та 71,83±7,35); ЗЗ (61,88±21,48; 66,05±14,03; 68,59±19,27; 70,23±20,30 і 69,04±7,48). Показники за шкалами, які відповідають за психічний компонент здоров’я, почали збільшуватися лише через 6 міс: ЖЗ (до РЧА ‒ 56,68±34,46, через 2 міс – 62,72±17,54, через 6 міс – 61,83±20,15, через 12 міс ‒ 63,28±18,08, у групі порівняння ‒ 61,34±8,03), СА (відповідно 67,31±28,01; 71,37±16,84; 72,54±24,41; 75,54±17,03 і 74,35±8,59), РЕ (58,41±34,08; 66,73±27,63; 67,70±34,05; 68,36±15,03 та 69,45±18,07), ПЗ (59,03±19,81; 64,18±19,58; 61,45±25,21; 61,73±16,70 і 59,78±5,01). Через 2‒12 міс після оперативного лікування зареєстровано статистичне значуще підвищення показників ФА та РФ порівняно з вихідним станом. Решта показників ЯЖ хоча і збільшилася, але статистично значущо не відрізнялася від таких до РЧА. Висновки. Показники ЯЖ, які характеризують фізичне здоров’я, у пацієнтів із ШЕ до проведення інтервенційного лікування статистично значущо були нижчими порівняно з такими у практично здорових осіб. Через 2 міс після успішної РЧА аритмогенного вогнища у пацієнтів із ШЕ параметри ЯЖ статистично значущо поліпшилися порівняно із практично здоровими особами. Повне відновлення фізичного і психічного здоров’я спостерігали через 6–12 міс після інтервенційного лікування аритмії. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/lib/2566 2020-01-01T00:00:00Z