<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://localhost:8080/handle/lib/180</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 10 Oct 2026 05:40:04 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-10-10T05:40:04Z</dc:date>
    <item>
      <title>Prevalence of postpartum endometritis and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine: results a multicenter study (2015-2017)</title>
      <link>http://localhost:8080/handle/lib/3213</link>
      <description>Title: Prevalence of postpartum endometritis and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine: results a multicenter study (2015-2017)
Authors: Salmanov, A.G.; Vitiuk, A.D.; Zhelezov, D.; Bilokon, O.; Kornatska, A.G.; Dyndar, O.A.; Trokhymovych, O.V.; Bozhko, N.; Raksha, I.I.; Nykoniuk, T.R.; Gorbunova, O.V.; Kokhanov, I. V.; Kushnirenko, S.V.; Iarotska, I.; Golianovsky, O.V.; Holovanova, I.A.; Abbasova, E.R.
Abstract: The aim: To obtain the prevalence of postpartum endometritis women and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine.&#xD;
Materials and methods: We performed a retrospective multicenter cohort study. The study population consisted of all women who had a vaginal delivery or cesarean section in 14 Regional Women’s Hospitals of Ukraine.&#xD;
Results: Total 2460 of 25,344 patients were found to have postpartum endometritis, for an overall infection rate of 9.7%. The postpartum endometritis rates were 7.6% after vaginal delivery and 16.4% after cesarean section. Incidence of postpartum endometritis after cesarean section is affected mainly by the mode of delivery (scheduled caesarean deliveries (done before labor starts) – 13.8% and unscheduled caesarean deliveries (done after labor starts) – 22.5%. The predominant pathogens were: Escherichia coli (32.7%), Enterococcus faecalis (13.0%), Streptococcus spp. (12.1%), Klebsiella spp. (10.4%) and Enterobacter spp. (10%). Among the antimicrobial agents tested, the ertapenem, piperacillin/ tazobactam, and cefotaxim were the most consistently active in vitro against Enterobacteriaceae in both vaginal deliveries and after cesarean section infections. The overall proportion of extended spectrum beta-lactamase (ESBL) production among Enterobacteriaceae was 22.8% and of methicillin-resistance in Staphylococcus aureus (MRSA) 15.4%. Conclusions: Postpartum endometritis and antimicrobial resistance of responsible pathogens presents a significant burden to the hospital system. Postpartum infections surveillance is required in all women’s hospitals. This knowledge is essential to develop targeted strategies to reduce the incidence of postpartum infections.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://localhost:8080/handle/lib/3213</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Антибіотикорезистентність нозокоміальних штамів Enterobacter spp. у хірургічних стаціонарах України: результати багатоцентрових досліджень</title>
      <link>http://localhost:8080/handle/lib/2910</link>
      <description>Title: Антибіотикорезистентність нозокоміальних штамів Enterobacter spp. у хірургічних стаціонарах України: результати багатоцентрових досліджень
Authors: Салманов, А.Г.; Вернер, О.М.
Abstract: Мета роботи – вивчити активність антимікробних препаратів відносно клінічних штамів Enterobacter spp., виділених у пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні стаціонари різних регіонів України. Матеріали і методи. В дослідження були включені 3991 клінічних штамів Enterobacter spp., виділених в 2014 р. у пацієнтів, госпіталізованих в хірургічні відділення 24 багатопрофільних стаціонарів 17 областей України. Чутливість штамів Enterobacter spp. вивчені до антибіотиків була визначена диско-дифузійним методом відповідно до рекомендацій Національного комітету з клінічних лабораторних стандартів США (CLSI). Результати. Найбільш активними антибіотиками були іміпенем, меропенем, цефіксим і амікацин. Висока частота резистентності була відзначена для пеніциліну (46,2%), цефоперазону (46,1%), ампіцилін / сульбактаму (42,9%), гентаміцину (40,4%), цефтазидима (39,4%), ампіциліну ( 38,2%). Висновки. З огляду на постійні зміни і суттєві відмінності рівнів резистентності нозокоміальних штамів Enterobacter spp., що спостерігається в різних регіонах, необхідно проводити постійний моніторинг за антибіотикорезистентністю в кожному стаціонарі і на підставі отриманих локальних даних розробити лікарняний формуляр антибіотиків.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://localhost:8080/handle/lib/2910</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Епідеміологія та антимікробна резистентність Acinetobacter</title>
      <link>http://localhost:8080/handle/lib/2904</link>
      <description>Title: Епідеміологія та антимікробна резистентність Acinetobacter
Authors: Салманов, А.Г.; Вернер, О.М.; Слепова, Л.Ф.
Abstract: Представники роду Acinetobacter увійшли до числа найбільш актуальних збудників інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги. Стаття містить аналіз літературних даних, присвячених медичному значенню ацинетобактерій. Описано сучасні погляди на таксономію. Узагальнені відомості про епідеміологічні характеристики мікроорганізму. Проаналізовані основи патогенності і механізми віру-лентності ацинетобактерій. При описі розвитку різних варіантів патології, пов'язаної з ацинетобактеріями, підкреслюється, що збудник є умовним патогеном, що викликає інфекційний процес лише у імунокомпроментованих пацієнтів. Найчастіше розвиток ацинетобактеріальних інфекцій людини пов'язано з видом Acinetobacter baumannii. Як правило, перебіг ацинетобактеріальних інфекцій відбувається по типу гнійно-запального процесу, важкі клінічні випадки пов'язані з менінгітами і сепсисом. В огляді розглядаються питання, що стосуються резистентності мікроорганізму до антибіотиків.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://localhost:8080/handle/lib/2904</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Епідеміологічний нагляд за нозокоміальною пневмонією у відділеннях інтенсивної терапії: проблеми та шляхи їх вирішення</title>
      <link>http://localhost:8080/handle/lib/2901</link>
      <description>Title: Епідеміологічний нагляд за нозокоміальною пневмонією у відділеннях інтенсивної терапії: проблеми та шляхи їх вирішення
Authors: Салманов, А.Г.; Слепова, Л.Ф.
Abstract: Нозокоміальна пневмонія (НП) є серйозною проблемою сучасної медицини у світі і залишається та-кою, незважаючи на застосування нових методів лікування і профілактики. Серед інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги НП займає друге – третє місце за рівнем поширеності і друге місце за рівнем летальності. НП суттєво погіршує прогноз основного захворювання, збільшує тривалість перебування хворого у стаціонарі та вартість лікування. Недостатнє вирішення питань профілактики, ранньої діагностики і лікування є причиною того, що значну частину випадків НП діагностують тільки за результатами аутопсії. В останні роки відзначається збільшення кількості випадків НП, спричинених стійкими до антибактеріальних препаратів мікроорганізмами, що ускладнює проведення ефективної емпіричної антибіотикотерапії та профілактики захворювання. Авторами запропоновані рекомендації, які враховують сучасні наукові розробки багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань НП. Детально висвітлені питання епідеміології, етіології, патогенезу, клінічної класифікації захворювання. Особлива увага приділена епідеміологічному нагляду за НП у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ).</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://localhost:8080/handle/lib/2901</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

