http://localhost:8080/handle/lib/653 2026-10-10T06:35:27Z http://localhost:8080/handle/lib/3147 Title: Актуальні питання гінекології у практиці сімейного лікаря: Навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів(факультетів) післядипломної освіти/Ю.В.Вороненко, О.Г.Шекера, О.В.Горбунова та ін.; за ред.Ю.В.Вороненка, О.Г.Шекери, О.В.Горбунової. - 260 с. Authors: Вороненко, Ю.В.; Шекера, О.Г.; Горбунова, О.В.; Вдовиченко, Ю.П.; Суслікова, Л.В.; Медведовська, Н.В.; Вдовиченко, С.Ю.; Зарічанська, Х.В.; Непочатова-Курашкевич, Е.І.; Педаченко, Н.Ю.; Вітюк, А.Д.; Гончарук, Н.П.; Гурженко, О.Ю.; Нецкар, І.П.; Шекера, І.О. Abstract: У навчальному посібнику викладено основи анатомії та фізіології жіночої репродуктивної системи, методи діагностики в гінекології, розглянуто сучасні принципи діагностики, лікування, профілактики та реабілітації гінекологічних хворих з урахуванням вікового аспекту. Тематика даного посібника відповідає навчальній програмі спеціалізації (інтернатури) за фахом «загальна практика — сімейна медицина», а саме розділу 04 «Здоров’я жінки», підрозділу 04.02 «Гінекологія».Інформація, надана в навчальному посібнику, буде корисною лікарям загальної практики — сімейної медицини, акушерам-гінекологам, студентам і слухачам вищих медичних навчальних закладів. 2020-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3146 Title: Хронічні аномальні маткові кровотечі та якість життя жінки. Як суттєво покращити результат? Authors: Педаченко, Н.Ю.; Тутченко, Т.М.; Тухтарян, Р.А. Abstract: Мета дослідження: вивчити вплив дотації заліза і вітаміну D на якість життя жінок, які отримують патогенетичну терапіюаномальних маткових кровотеч(АМК), спричинених аденоміозом та/або поліпами ендометрія.Висновки: для успішної терапії АМк та відновлення дефіцитних станів необхідно поєднувати етіопатогенетичну терапію із введенням додаткових джерел вітаміну D і заліза, що суттєво покращує якість життя жінок. 2020-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3145 Title: Родинно-орієнтовані технології у жінок із безпліддям в анамнезі. Authors: Вдовиченко, С.Ю.; Інсарова, К.С. Abstract: Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології у жінок із безпліддям в анамнезі на підставі використання родинно-орієнтованих технологій. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 300 вагітних, з яких 250 були із безпліддям в анамнезі і 50 – первородящі, які завагітніли самостійно, а також їхні новонароджені. У подальшому проводили проспективну рандомізацію, в результаті якої паці-єнток із безпліддям в анамнезі розподілено на дві рівні підгрупи за принципом терапії: 75 вагітних, в яких використовували родинно-орієнтовані технології та 75 вагітних, яким було проведена загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Результати. Використання удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити час-тоту мимовільного переривання вагітності до 22 тиж – з 13,0% до 5,7%; «ранніх» передчасних пологів – з 3,0% до 1,0%; плацентарної дисфункції – з 63,0% до 40,6%; кесарева розтину – з 96,0% до 56,5%, а також перинатальних втрат – з 40,0‰ до 16,2‰ відповідно. Заключення. Не дивлячись на значне зниження частоти застосування кесарева розтину, перинатальна патологія і смертність в осно-вній групі не лише не зросла, але й достовірно поліпшилася адаптація новонароджених, матері яких отримували родинно-орієнтовані технології. 2020-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3144 Title: Рівень тривожності як фактор розвитку гіперпролактинемії у дівчат-підлітків. Authors: Горбунова, О.В.; Юрченко, І.О. Abstract: Одним із основних факторів регуляції менструального циклу є пролактин, рівень якого з настанням пубертату починає активно змінюватись. Тривожність є однією з основних характеристик психологічного профілю людини. Тому, впливаючи на рівень тривожності, ми можемо нівелювати вплив хронічного та/або гострого стресу на гіпоталамо-гіпофізарну систему, в тому числі на рівень пролактину. Мета дослідження: визначення корелятивних зв’язків між різними рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії, вивчення можливостей корекції рівня пролактину шляхом комплексної антистресової терапії. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети обстежено 94 дівчат-підлітків у період становлення менструальної функції. Для дослідження психоемоційного стану пацієнток використовували шкалу тривожності Спілбергера–Ханіна. Результати. Серед дівчат віком 14,0±1,5 року з гіперпролактинемією було виявлено наявність гострого та хронічного стресу в 92,2% випадків. До лікування у дівчат з гіперпролактинемією питома вага високої особистісної тривожності була в 4 рази вища, а низької особистісної тривожності – у 6 разів нижча, ніж у здорових дівчат. Питома вага високої ситуаційної тривожності значно перевищува-ла цей показник у здорових дівчат, помірна ситуаційна тривожність у дівчат з гіперпролактинемією була в 3 рази нижче, ніж у здоро-вих дівчат. А питома вага низької ситуаційної тривожності у дівчат з гіперпролактинемією була майже в 5 разів нижче, ніж у здорових дівчат. Через 3 міс від початку лікування питома вага високої та помірної особистісної тривожності у дівчат з гіперпролактинемією зменшилась незначно, а низької особистісної тривожності значно збільшилась після проведеної психологічної корекції. На відміну від особистісної тривожності ситуаційна залежить від умов життя, тому її зміни були суттєвішими після антистресового лікування. Без психологічної корекції у дівчат з гіперпролактинемією відбулись позитивні зміни. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат з гіперпролактинемією знизився на 49,4% та досяг нормальних показників, у той час як у дівчат без лікування рівень пролактину зменшився тільки на 20,5% та його рівень залишився дещо вищим верхньої границі норми. Заключення. Факт наявності у 92,2% дівчат з гіперпролактинемією гострого або хронічного стресу та високої ситуативної тривожності (70,3%) та високої особистісної тривожності (39,1%) свідчить про прямий корелятивний зв’язок між високими рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії, що підтверджує необхідність проведення комплексної антистресової терапії у дівчат з гіперпролактинемією. 2020-01-01T00:00:00Z