http://localhost:8080/handle/lib/227 2026-10-10T05:37:15Z http://localhost:8080/handle/lib/4759 Title: Порівняльна характеристика різних способів збагачення грудного молока для дітей, які народилися передчасно. Що найкраще? (систематичний огляд) Authors: Костюк, Олена Олександрівна; Спатц, Діана Л.; Шунько, Єлизавета Євгеніївна Abstract: АНОТАЦІЯ Довідкова інформація: грудне материнське молоко є найкращим видом вигодовуванням для всіх немовлят, особливо для передчасно народжених дітей та новонароджених з вразливих груп. Однак материнське молоко має недостатню кількість білка, що не сприяє пропорційому зростанню. Ось чому потрібне збагачення жіночого молока, щоб задовольнити потреби в поживних речовинах для росту та розвитку дітей, які мають високий ризик затримки росту. Існує ряд стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів зростання. Мета: Провести порівняльний аналіз сучасної літератури щодо методів збагачення власного материнського молока та впливу цього збагачення на наслідки для здоров’я передчасно народжених немовлят. Методи/Стратегія пошуку: систематичний пошук літератури проводився з використанням стратегії пошуку на основі термінів/предметних рубрик MeSH та окремих ключових слів. Дослідження включали рандомізовані або квазирандомізовані контрольовані дослідження англійською, українською та російською мовами. Вибір дослідження: пошук опублікованої літератури проводився з січня 2010 року по 1 липня 2022 року за допомогою п’яти баз даних (PubMed, Ovid Medline, Web of Science, Ovid Embase і бібліотека Cochrane). Результатом пошуку стало 75 статей, також експертом знайдено додаткову статтю у цій галузі. Для огляду використано 20 джерел. Витяг даних: дані з повних текстів статей були розміщені в Tаблиці 1 таким чином: спочатку огляди Cochrane та систематичні огляди, а потім окремі дослідження, які не цитувалися в жодному з систематичних оглядів. Висновки/результати. Основними результатами цього огляду було дослідження впливу різних типів збагачувачів та часу початку збагачення материнського молока на параметри короткострокового росту (зріст, обвід голови та збільшення ваги), непереносимість годування (визначається лише як клінічні ознаки та/ або припинення годування), тривалість перебування в лікарні (кількість днів, протягом яких дитина залишалася у відділенні новонароджених), і постменструальний вік (тобто гестаційний вік плюс хронологічний вік) при виписці. Вторинними наслідками були некротизуючий ентероколіт і сепсис. Результати свідчать про те, що раннє збагачення грудного молока позитивно впливає на ріст та розвиток немовлят, при цьому не відмічено негативних наслідків. Практичні наслідки. Використання збагаченого грудного материнського молока забезпечує адекватний ріст передчасно народжених немовлят і також задовольняє специфічні харчові потреби цієї категорії дітей. Рекомендується використання індивідуального збагачення, але за відповідними протоколами. 2023-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3925 Title: Комплексний нейромоніторинг новонародженого з проявами асфіксії тяжкого ступеня та проведенням лікувальної гіпотермії (клінічний випадок) Authors: Тарасюк, Ольга Василівна; Костюкова, Дарія Миколаївна; Бабінцева, Анастасія Геннадіївна; Головатюк, Ірина Володимирівна Abstract: Резюме. Асфіксія при народженні є окремою нозологічною формою, яку характеризують клінічні симптоми кардіореспіраторної та неврологічної депресії новонародженого з можливим наступним розвитком енцефалопатії та поліорганної дисфункції, а також лабораторні ознаки шкідливої дії гіпоксії на організм плода до або під час пологів (значний метаболічний або змішаний ацидоз у крові з артерії пуповини). Сучасним методом лікування дітей з проявами асфіксії є лікувальна гіпотермія, проведення якої повинно супроводжуватися постійним моніторингом церебральних функцій пацієнта. У статті представлено клінічний випадок асфіксії тяжкого ступеня у доношеного хлопчика, який народився шляхом кесарського розтину у зв'язку з дистресом плода та вилиттям меконіальних навколоплідних вод. Оцінка за шкалою Апгар склала наприкінці першої хвилини життя 1 бал, п'ятої хвилини – 3 бали. На етапі пологового будинку розпочата лікувальна гіпотермія шляхом пасивного охолодження, яка була продовжена в умовах відділення інтенсивної терапії НДСЛ “ОХМАТДИТ” МОЗ України (м. Київ, Україна). Дитині проводився динамічний комплексний нейромоніторинг, який включав в себе клінічну оцінку неврологічного статусу, церебральну оксиметрію за технологією параінфрачервоної спектроскопії, нейросонографію, магнітно-резонансну томографію, відео-електроенцефалографічний моніторинг, полісомнографію. Результати комплексного обстеження дитини надали змогу своєчасно встановити функціональні маркери церебральних порушень: депресію кіркового ритму, електроклінічні судоми, зміни оксигенації тканин мозку, ознаки лейкомаляції та ішемічні зміни тощо. Виявлено полісомнографічні ознаки снозалежних дихальних розладів з розвитком синдрому апное-гіпопное легкого ступеня, синусових брадикардій, затримкою формування фізіологічних прекурсорів сну. При катамнестичному спостереженні у віці 2 місяців відмічені прояви синдрому рухових порушень без ознак формування структурної епілепсії. Висновок. Грамотна інтерпретація результатів неврологічного обстеження та документування інструментальних маркерів пошкоджень головного мозку є важливими для контролю лікувальної гіпотермії, оцінки ступеня тяжкості гіпоксичного пошкодження головного мозку, своєчасної діагностики судомного синдрому, визначення ефективності лікувального комплексу, а також прогнозу подальшого розвитку дитини. 2021-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/3924 Title: Polysomnography in preterm infants with perinatal pathology: first 5-year experience in Ukraine Authors: Костюкова, Дарія Миколаївна; Бабінцева, Анастасія Геннадіївна; Ерлер, Томас; Шунько, Єлизавета Євгеніївна; Розяєв, Максим Дмитрович Abstract: Background: Polysomnography (PSG) is an important component in comprehensive neuromonitoring that allows timely evaluation of the sleep maturation quality and diagnosis of Sleep-Related Breathing Disorders (SRBD) in preterm infants (PIs). Aim: To determine PSG indices in PIs of different gestational age with perinatal pathology. Methods: This was the first original single-center observational study conducted in Ukraine. The groups of observation consisted of a total of 61 PIs with perinatal pathology: 16 infants of 24-28 weeks (Group I), 33 infants of 29-32 weeks (Group II), and 12 infants of 33-36 weeks (Group III). Nonparametric methods were used for statistical analyses. Results: A maximum level of Respiratory Disturbance Index during Quiet Sleep (pI-II = 0.016, pI-III = 0.014), and Respiratory Disturbance Index Total and Respiratory Disturbance Index during Active Sleep was found in Group I with an average postmenstrual age (PMA) of 36 weeks, as well as a maximum frequency of SRBD with predominance of hypopnea and obstructive apnea. A statistically valuable decrease in Respiratory Disturbance Index during Quiet Sleep was determined in Group II with an average PMA of 35 weeks, with a stable decrease in all other indices. Minimum values were found in of all the PSG indices in Group III with an average PMA of 38 weeks. Mean values of Arousal Index in all the groups of observation were higher than 20. The minimum level of oxygen saturation during SRBD was diagnosed in infants from Group I (pI-III = 0.0072). Conclusions: Disorders of physiological sleep formation and pathological respiratory events during sleep were found in the majority of PIs with perinatal pathology, which stipulates the necessity to conduct careful monitoring of vital functions and differential treatment of various apnea types. 2021-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/lib/2387 Title: Вагітність, пологи і новонароджений в умовах коронавірусної інфекції COVID-19. Загрози і порядок дій. Authors: Костюк, Олена Олександрівна Abstract: Резюме: Коронавірусну інфекцію викликають РНК-геномні віруси роду Coronavirus. Для людини хвороботворними є респіраторні та кишкові коронавіруси. Найчастіше зустрічається респіраторний різновид захворювання, який зазвичай діагностується, як гостра респіраторна вірусна інфекція. Вірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, фекально-оральним шляхом. Джерелом коронавірусної інфекції, як правило, є хвора людина. До однієї з груп, вразливих щодо розвитку важкої короновірусної хвороби, належать вагітні жінки та їх новонароджені діти. В статті проаналізовані останні світові рекомендації щодо тактики ведення випадків короновірусного захворювання (чи/та підозри та нього) під час вагітності та в пологах, а також протиепідемічні заходи в пологових стаціонарах, організацію пологів, спостереження за новонародженим та рекомендації щодо грудного вигодовування. 2020-01-01T00:00:00Z