<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://localhost:8080/handle/lib/195">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://localhost:8080/handle/lib/195</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://localhost:8080/handle/lib/3300" />
        <rdf:li rdf:resource="http://localhost:8080/handle/lib/3299" />
        <rdf:li rdf:resource="http://localhost:8080/handle/lib/3298" />
        <rdf:li rdf:resource="http://localhost:8080/handle/lib/3297" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-10-10T05:40:08Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://localhost:8080/handle/lib/3300">
    <title>Негенітоуринарні ускладнення радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози: результати п’ятирічного одноцентрового когортного дослідження</title>
    <link>http://localhost:8080/handle/lib/3300</link>
    <description>Title: Негенітоуринарні ускладнення радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози: результати п’ятирічного одноцентрового когортного дослідження
Authors: Возіанов, С.О.; Шамраєв, С.М.; Леоненко, А.М.
Abstract: Мета дослідження: вивчення частоти і структури негенітоуринарних ускладнень радикальної простатектомії (РПЕ) у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) в умовах однієї клініки.&#xD;
Матеріали та методи. Проведено аналіз МСКХ 360 пацієнтів з локалізованим РПЗ, що перенесли РПЕ протягом 2012–2016 рр. Було сформовано дві групи хворих: 1-а група – 99 (27,5%) пацієнтів після проведення позадулонної РПЕ, 2-а група – 261 (72,5%) хворий після проведення ендоскопічної радикальної РПЕ.&#xD;
Результати. У результаті дослідження виявлено, що кардіоцеребропульмональні післяопераційні ускладнення слугували причиною ранньої внутрішньолікарняної летальності пацієнтів досліджуваних груп. Водночас гастроінтестінальні ускладнення виникли тільки після виконання ЕРПЕ. Неврологічна група включала поодинокі відхилення у перебігу післяопераційного періоду, які не потребували хірургічної корекції надалі.&#xD;
Заключення. Найбільш частими із зареєстрованих негенітоуринарних ускладнень радикальної простатектомії є інфекційні. Вони характеризуються найвищою різноманітністю форм та ступенів тяжкості за класифікацією Clavien-Dindo.</description>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://localhost:8080/handle/lib/3299">
    <title>Трансректальна біопсія під ультразвуковим наведенням з використанням еластографії зсувної хвилі у чоловіків з підозрою на рак передміхурової залози.</title>
    <link>http://localhost:8080/handle/lib/3299</link>
    <description>Title: Трансректальна біопсія під ультразвуковим наведенням з використанням еластографії зсувної хвилі у чоловіків з підозрою на рак передміхурової залози.
Authors: Гайсенюк, Ф.З.; Головко, С.В.; Джуран, Б.В.; Когут, В.В.; Сагалевич, А.І.; Савицький, О.Ф.; Кравчук, В.М.
Abstract: У чоловіків рак передміхурової залози (РПЗ) – друга за поширеністю злоякісна пухлина. Саме тому питання своєчасної діагностики даного захворювання є вкрай актуальним. Незважаючи на велику кількість скринінгових обстежень, розроблення нових методів візуалізації і використання інвазивних процедур, таких, як біопсія, РПЗ залишається складним для ранньої діагностики. Основний недолік стандартної мультифокальної біопсії передміхурової залози (ПЗ) зумовлений недостатньою специфічністю ультразвукового обстеження зокрема у 30% випадків вогнищ пухлини, що зумовлено ізоехогенністю.&#xD;
Мета дослідження: проаналізувати застосування еластографії зсувної хвилі як додаткового методу отримання зображень ПЗ.&#xD;
Матеріали та методи. У дослідженні взяв участь 31 пацієнт. Усі хворі пройшли дослідження в клініці урології НВМКЦ «ГВКГ» (м. Київ). Хворих розподілили на чотири групи: 1-а група (контрольна) – умовно здорові пацієнти (n=7); 2-а група – пацієнти з підозрою на доброякісну гіперплазію ПЗ (n=8); 3-я група – пацієнти з підозрою на хронічний простатит (n=8); 4-а група – хворі з підозрою на РПЗ (n=8). Усім пацієнтам виконували комплексне трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД) ендокавітальним ЕС 6.5 MHz/10R датчиком з використанням еластографії зсувної хвилі. Пацієнтам 2-ї, 3-ї, 4-ї групи проводили трансректальну, мультифокальну біопсію ПЗ. Біопсію виконували за стандартною 12-точковою схемою. Додатково виконували біопсію підозрілих ділянок, виявлених за допомогою еластографії зсувної хвилі.&#xD;
Результати. У всіх пацієнтів дані патогістологічного дослідження корелюють з даними еластографії зсувної хвилі. Заключення. Еластографія зсувної хвилі повинна стати додатковим методом отримання зображень передміхурової залози, що доповнює традиційне трансректальне ультразвукове дослідження і магнітно-резонансну томографію.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://localhost:8080/handle/lib/3298">
    <title>Порівняльний аналіз даних еластографії зсувної хвилі при захворюваннях передміхурової залози</title>
    <link>http://localhost:8080/handle/lib/3298</link>
    <description>Title: Порівняльний аналіз даних еластографії зсувної хвилі при захворюваннях передміхурової залози
Authors: Кравчук, В.М.
Abstract: Мета дослідження: визначення можливостей еластографії зсувної хвилі в діагностиці захворювань передміхурової залози (ПЗ). Матеріали та методи: Дослідження із залученням 118 пацієнтів проведено в клініці урології НВМКЦ «ГВКГ». Пацієнтів розподілили на 4 групи: група 1 (n=29) – контрольна (умовно здорові пацієнти), група 2 (n=25) – пацієнти з підозрою­ на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), група 3 (n=31) – пацієнти з підозрою на хронічний простатит, група 4 (n=33 ) – пацієнти з раком ПЗ. Усім пацієнтам проводили комплексне трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД) ендокавітальним ЕС 6,5 MГц/10R датчиком з використанням ЕЗХ. Пацієнтам груп 2, 3, 4 виконували трансректальну мультифокальну біопсію ПЗ за стандартною 12-точковою схемою, додатково – біопсію з підозрілих ділянок, виявлених за допомогою еластографії зсувної хвилі. Результати: Установлено значення пружності тканини ПЗ: без патології – до 29 кПа, при ДГПЗ – 30–39 кПа, при хронічному простатиті – 40–69 кПа, при раку ПЗ – більше 70 кПа. Відзначено високу інформативність еластографії зсувної хвилі, що становила більше 90% у всіх групах. Заключення: Ультразвукова еластографія надає додаткову інформацію для більш точного виявлення захворювань передміхурової залози та слугує додатковим орієнтиром для виконання біопсій. Еластографія є додатковою методикою для обстеження передміхурової залози, що доповнює традиційні обстеження: трансректальне УЗД і МРТ.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://localhost:8080/handle/lib/3297">
    <title>Віддалені онкологічні результати радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози</title>
    <link>http://localhost:8080/handle/lib/3297</link>
    <description>Title: Віддалені онкологічні результати радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози
Authors: Возіанов, С.О.; Шамраєв, С.М.; Соснін, М.Д.; Леоненко, А.М.; Грицаюк, А.А.
Abstract: Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу безпосередніх результатів патоморфологічного дослідження видаленого у результаті радикальної простатектомії органокомплексу та частоти виникнення біохімічного рецидиву (БхР) у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) при виконанні позадулонної радикальної простатектомії (ПРПЕ) та ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) в умовах однієї клініки.&#xD;
Матеріали та методи. У клінічному дослідженні взяли участь 360 хворих, які перенесли ПРПЕ або ЕРПЕ в умовах клініки ДУ «Інститут урології НАМН України» протягом 2012–2016 р. Хворі були розподілені на дві групи. Група 1 (n=99) – пацієнти, які були прооперовані у клініці в об’ємі ПРПЕ з 2012 до 2016 р. включно, у яких виявлено локалізований РПЗ, або статус pT0. Група 2 (n=261) – хворі, які&#xD;
були прооперовані у клініці в об’ємі ЕРПЕ з 2012 до 2016 р. включно, у яких діагностовано локалізований РПЗ, або статус pT0.&#xD;
Результати. ПРПЕ та ЕРПЕ, що виконані хворим на локалізований РПЗ в умовах клініки протягом п’ятирічного терміну демонструють співставні онкологічні результати.&#xD;
Заключення. Виконання мультифокальної біопсії та радикальної простатектомії (РПЕ) в умовах однієї і тієї самої клініки сприяє кращій співставності, відтворюваності та більшої узгодженості отриманих морфологічних даних. Потрібно уведення у подальшу клінічну практику рутинного імуногістохімічного дослідження біопсійного матеріалу для підтвердження діагнозу раку передміхурової залози перед виконанням РПЕ.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

