http://localhost:8080/handle/lib/655 2026-10-10T05:36:26Z 2026-10-10T05:36:26Z Камінський, В.В. Ткаченко, Р.О. Камінський, А.В. Жданович, О.І. Воробей, Л.І. Коломійченко, Т.В. Гервазюк, О.І. Ткачук, Р.Р. Мудрий, С.І. http://localhost:8080/handle/lib/4914 2024-05-29T09:37:56Z 2021-12-01T00:00:00Z

Title: Терапевтичні можливості покращення перебігу коронавірусної хвороби та зниження частоти гестаційних ускладнень Authors: Камінський, В.В.; Ткаченко, Р.О.; Камінський, А.В.; Жданович, О.І.; Воробей, Л.І.; Коломійченко, Т.В.; Гервазюк, О.І.; Ткачук, Р.Р.; Мудрий, С.І. Abstract: Мета дослідження: вивчити клінічну ефективність запропонованого комплексу лікування у вагітних із коронавірусною хворобою (COVID-19). Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних із середньотяжким перебігом COVID-19, які проходили лікування в КНП «КМЦРПМ» і були відібрані для оцінювання ефективності запропонованого лікування. Вагітні були розподілені на 2 клінічні групи: пацієнткам основної групи (n = 30) призначали лікувальний комплекс, який включав прогестини, групу порівняння становили 30 вагітних із COVID-19, які не відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла й отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Враховуючи імуномодулювальну дію, мікронізований прогестерон призначали перорально 200 мг тричі на добу відразу після госпіталізації на 2 тижні незалежно від терміну гестації. Для оцінювання ефективності запропонованого лікування аналізували клінічні вияви, лабораторні та інструментальні показники, тривалість оксигенотерапії і респіраторної підтримки, час перебування в стаціонарі та відділенні інтенсивної терапії. Результати. Застосування лікувального комплексу з включенням прогестерону сприяє зменшенню вираженості дихальних розладів у вагітних із COVID-19, прискорює покращення загального стану вагітних і регрес запальних змін у легенях. Зафіксовано позитивну динаміку показників пульсоксиметрії, нижчу частоту застосування додаткових методів респіраторної підтримки та переведення до відділення інтенсивної терапії, швидшу нормалізацію лабораторних показників. На тлі лікування з прогестероновою підтримкою спостерігалися нижча частота гестаційних ускладнень (загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, затримки росту та дистресу плода, маловоддя, передчасних пологів і передчасного розриву плодових оболонок), кращий стан дітей при народженні. При призначенні прогестерону у вагітних із COVID-19 достовірно зменшувалися потреба в кисневій терапії, час перебування у відділенні інтенсивної терапії та загальна тривалість госпіталізації. Висновки. Використання прогестерону у вагітних із коронавірусною хворобою має стабілізувальний ефект, що сукупно з відсутністю побічних негативних ефектів істотно розширює межі застосування запропонованої терапії у вагітних на різних термінах гестації.

2021-12-01T00:00:00Z Жданович, О.І. Воробей, Л.І. Аношина, Т.М. Коломійченко, Т.В. http://localhost:8080/handle/lib/3115 2024-05-29T09:42:09Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: PERINATAL CONSEQUENCES OF ADAPTATION DISORDER WITH BURDENED OBSTETRIC HISTORY. Authors: Жданович, О.І.; Воробей, Л.І.; Аношина, Т.М.; Коломійченко, Т.В. Abstract: Stress experienced against the background of perinatal losses (PL) can adversely affect the course of subsequent pregnancy. The study of the heart rate variability (HRV) of the fetus by cardiointervalography (CIG) of the fetus in women with burdened obstetric history (PL in anamnesis) at 32-34 weeks of pregnancy was performed. The total of 200 pregnant women with PL and 100 pregnant women without PL in the history were examined. Comparison of the cardiotocography and dopplerometry results with fetal CIG data showed that when the adaptation of the fetal regulatory systems was disrupted, distress was diagnosed in 90.0% of women, and when the fetal regulatory systems showed marked stress in 27.3%, i.e. results of the fetus CIG after 32 weeks of pregnancy may be diagnostic markers of its distress. The overwhelming majority (76.1%) of infants from mothers with PL in the history after intrauterine distress are born in a state of asphyxiation, that causes a high incidence of disadaptation syndromes, often including CNS disorders (73.9%) and the cardiovascular system disadaptosis (41, 3%).

2020-01-01T00:00:00Z Савченко, С.Є. Гервазюк, О.І. Онищик, Л.М. Мудра, Ю.С. Бойко, Г.Б. http://localhost:8080/handle/lib/3114 2021-02-08T13:43:26Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Стан фібринолітичної системи у ВІЛ-інфікованих вагітних та породіль із факторами ризику розвитку тромбогеморагічних ускладнень. Authors: Савченко, С.Є.; Гервазюк, О.І.; Онищик, Л.М.; Мудра, Ю.С.; Бойко, Г.Б. Abstract: Мета: простежити стан фібринолітичної системи у ВІЛ-інфікованих вагітних та породіль. Висновки: У ВІЛ-інфікованих вагітних та породіль із факторами ризику розвитку тромбогеморагічних ускладнень наявні зміни фібринолітичної системи у вигляді супресії процесу фібринолізу під час вагітності, а також його активація під час пологів, що значно виражено саме у пацієнток із ІІІ клінічною стадією ВІЛ-інфекції.

2020-01-01T00:00:00Z Камінський, В.В. Суменко, В.В. Жданович, О.І. Коломійченко, Т.В. Деркач, А.Д. http://localhost:8080/handle/lib/3113 2021-02-08T13:33:46Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ ПІСЛЯ ГРИПУ, ПЕРЕНЕСЕНОГО НА РАННІХ ТЕРМІНАХ ВАГІТНОСТІ. Authors: Камінський, В.В.; Суменко, В.В.; Жданович, О.І.; Коломійченко, Т.В.; Деркач, А.Д. Abstract: Мета дослідження оцінка стану мікробіоценозу піхви у вагітних після грипу, перенесеного у ранніх термінах вагітності. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 120 жінок, що перехворіли на грип у І триместрі вагітності: основна група – 68 пацієнток з плацентарною дисфункцією, група порівняння – 52 вагітні без ознак плацентарної недостатності. Використані культурологічні, мікроскопічні, допоміжні та клінічні методи. Результати дослідження. Мікробний пейзаж піхви у вагітних основної групи за частотою виявлення мікроорганізмів при КОЕ 104 і вище характеризується підвищеною частотою виявлення патогенної мікрофлори: Staphylococcus epidermidis (22,1 %), Staphylococcus aureus (14,7 %), Staphylococcus haemolyticus (26,5 %), Streptococcus group В (26,5 %), Gardnerella vaginalis (27,9 %), Escherichia coli (33,8 %), Klebsiella (14,7 %), Chlamydia (32,4 %), Ureaplasma urealyticum (23,5 %) та Mycoplasma hominis (26,5 %). Найвища частота виявлення грибів рода Candida (39,7 %). Виявлені порушення відбуваються на тлі пригнічення нормальної мікрофлори: Bifidobacterium відмічені лише у 17,6 % жінок, Lactobacterium – у 25,0 %. У більшості обстежених контамінація піхви носить асоціативний характер. У 64,7 % вагітних виявляється ІІ (запальний) тип мазка, обумовлений різноманітною патогенною мікрофлорою з великою кількістю лейкоцитів (41,2 %) на тлі відсутності паличок Дедерлейна (Lactobacterium). 32,4 % пацієнток відмічають скарги різної інтенсивності, що можуть бути обумовлені дисбіозом піхви (надмірні піхвові виділення, свербіж, набряк та гіперемія слизової), pH піхвового вмісту більше 4,5 – у 35,3 % пацієнток, позитивний амінотест – у 23,1 %. Лише у 14,7 % жінок стан піхви згідно класифікації Кира оцінюється як нормоценоз, у 25,0 % - помірний дисбіоз і у 27,9 % - виражений дисбіоз піхви. Висновки. Фізіологічна імуносупресія при вагітності в асоціації з імуносупресивним впливом грипу, зміна кислотності середовища під впливом гормонів гестації порушують мікробну рівновагу біоценозів слизових оболонок вагітної. Акушерські та перинатальні ускладнення у жінок після перенесеного грипу можуть бути частково опосередковані порушеннями мікробіому піхви.

2020-01-01T00:00:00Z