http://localhost:8080/handle/lib/491 2026-10-10T05:36:27Z 2026-10-10T05:36:27Z Моісеєнко, Р.О. Гойда, Н.Г. Царенко, А.В. Князевич, В.М. Чайковська, В.В. http://localhost:8080/handle/lib/4614 2023-10-27T05:51:26Z 2022-01-01T00:00:00Z

Title: ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПАЛІАТИВНОЇ ТА ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Authors: Моісеєнко, Р.О.; Гойда, Н.Г.; Царенко, А.В.; Князевич, В.М.; Чайковська, В.В. Abstract: У монографії висвітлено основні аспекти вирішення наукової проблеми, яка є актуальною для практики охорони здоров’я країни — обґрунтування і розробка системи оптимізації надання паліативної та хоспісної допомоги на етапі реформування сфери системи охорони здоров’я, заснованої на досвіді інших країн. Досліджено не тільки аспекти кращих практик надання паліативної та хоспісної допомоги в охороні здоров’я, але й ефективність впровадження ряду медичних та управлінських технологій, зокрема доказової медицини, сучасних технологій надання паліативної та хоспісної допомоги, її стандартизації тощо.

2022-01-01T00:00:00Z Гойда, Ніна Григорівна http://localhost:8080/handle/lib/3809 2021-11-11T16:54:59Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Development of perinatal medicine in Ukraine Authors: Гойда, Ніна Григорівна

2021-01-01T00:00:00Z Брацюнь, Олександра Петрівна http://localhost:8080/handle/lib/3808 2021-11-11T16:34:20Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Дослідження психоемоційного стану пацієнтів, які отримують паліативну допомогу Authors: Брацюнь, Олександра Петрівна Abstract: Тривожність, пригнічення, страх, депресивні розлади – симптоми, які можуть бути частиною фізіологічного переживання при невиліковнійхворобі, особливо при повідомленні діагнозу. Іноді прийняття тяжкої новини, пов’язаної з погіршенням здоров’я і навіть загрозою для жит-тя, може призвести до фатальних наслідків. для сімейних лікарів та інших фахівців, які залучені до надання паліативної допомоги, важливоуміти вчасно діагностувати погіршення психоемоційного стану пацієнтів з метою надання професійної психологічної підтримки.У даній статті подаються результати вивчення ступеня тяжкості депресивних розладів у паліативних пацієнтів залежно від різнихдемографічних та соціальних даних, які можна модифікувати через зміну ставлення до цих пацієнтів (при забезпеченні правильноїкомунікації та курації паліативного пацієнта сімейним лікарем).Проведене дослідження показало, що соціально-демографічні показники суттєво впливають на формування депресивного стану упаліативних пацієнтів, потребують відповідної комунікації сімейного лікаря з пацієнтом і організації додаткових заходів курації цих хворих.Особливої уваги при наданні паліативної допомоги заслуговують деякі результати дослідження, зокрема: депресію різного ступенютяжкості за шкалою PHQ-9 виявлено у 81% паліативних пацієнтів. Встановлено, що 90% осіб вікової групи 75–90 років мали депресіюрізного ступеня тяжкості; визначено, що усі пацієнти з високим рівнем доходу мали депресію, серед яких 16,7% легкого і 58,3%помірного ступеня тяжкості, що можна розцінювати як невротичну реакцію на невиліковне захворювання. Виявлено депресію у всіхнеодружених пацієнтів, серед яких 35% осіб з легким і 35% з помірним ступенем тяжкості, а також 30% пацієнтів з тяжким ступенем,що достовірно переважає над кількістю одружених осіб (4,1%) та вдівців (14,8%), що може вказувати на риси характеру, які усклад-нюють адаптацію поведінкових реакцій, у тому числі до хвороби. Такі пацієнти потребують додаткової психологічної підтримки длязменшення їхнього страждання, зокрема, для запобігання болю психічного генезу.За показниками різних соціально-демографічних параметрів було визначено портрет найбільш уразливих паліативних пацієнтів: цежінки вікової групи 75–89 років, які проживають у місті, за цивільним станом – неодружені (можна допустити додатковий депресив-ний чинник – довготривала самотність), за соціальним станом – пенсіонерки з вищою освітою і високим рівнем доходу, показники зашкалою PHQ-9 >20 балів, що відповідає синдромальному діагнозу депресивного синдрому тяжкого ступеню Description: Тривожність, пригнічення, страх, депресивні розлади – симптоми, які можуть бути частиною фізіологічного переживання при невиліковнійхворобі, особливо при повідомленні діагнозу. Іноді прийняття тяжкої новини, пов’язаної з погіршенням здоров’я і навіть загрозою для жит-тя, може призвести до фатальних наслідків. для сімейних лікарів та інших фахівців, які залучені до надання паліативної допомоги, важливоуміти вчасно діагностувати погіршення психоемоційного стану пацієнтів з метою надання професійної психологічної підтримки.У даній статті подаються результати вивчення ступеня тяжкості депресивних розладів у паліативних пацієнтів залежно від різнихдемографічних та соціальних даних, які можна модифікувати через зміну ставлення до цих пацієнтів (при забезпеченні правильноїкомунікації та курації паліативного пацієнта сімейним лікарем).Проведене дослідження показало, що соціально-демографічні показники суттєво впливають на формування депресивного стану упаліативних пацієнтів, потребують відповідної комунікації сімейного лікаря з пацієнтом і організації додаткових заходів курації цих хворих.Особливої уваги при наданні паліативної допомоги заслуговують деякі результати дослідження, зокрема: депресію різного ступенютяжкості за шкалою PHQ-9 виявлено у 81% паліативних пацієнтів. Встановлено, що 90% осіб вікової групи 75–90 років мали депресіюрізного ступеня тяжкості; визначено, що усі пацієнти з високим рівнем доходу мали депресію, серед яких 16,7% легкого і 58,3%помірного ступеня тяжкості, що можна розцінювати як невротичну реакцію на невиліковне захворювання. Виявлено депресію у всіхнеодружених пацієнтів, серед яких 35% осіб з легким і 35% з помірним ступенем тяжкості, а також 30% пацієнтів з тяжким ступенем,що достовірно переважає над кількістю одружених осіб (4,1%) та вдівців (14,8%), що може вказувати на риси характеру, які усклад-нюють адаптацію поведінкових реакцій, у тому числі до хвороби. Такі пацієнти потребують додаткової психологічної підтримки длязменшення їхнього страждання, зокрема, для запобігання болю психічного генезу.За показниками різних соціально-демографічних параметрів було визначено портрет найбільш уразливих паліативних пацієнтів: цежінки вікової групи 75–89 років, які проживають у місті, за цивільним станом – неодружені (можна допустити додатковий депресив-ний чинник – довготривала самотність), за соціальним станом – пенсіонерки з вищою освітою і високим рівнем доходу, показники зашкалою PHQ-9 >20 балів, що відповідає синдромальному діагнозу депресивного синдрому тяжкого ступеню

2021-01-01T00:00:00Z Чайковська, Віра Володимирівна http://localhost:8080/handle/lib/3807 2021-11-11T16:26:13Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Актуальные проблемы паллиативной помощи в гериатрической практике Authors: Чайковська, Віра Володимирівна Abstract: Проведено поперечное одновыборочное кросссекционное рандомизированное исследование, в котором были опрошены при помощи анкет 1 898 человек старше 60 лет, проживающих в Алматы, для исследования их потребностей в паллиативной и медико-социальной помощи. Изучение потребностей с определением функционального состояния старшего возраста (согласно ВОЗ) с помощью SPSS IBM Statistics version 23.0 и 27.0 выявило, что гериатрические пациенты с неонкологической патологией имеют разные медико-социальные потребности, которые требуют межведомственного взаимодействия. Решение проблемы может быть достигнуто путем создания регистра пожилых пациентов на уровне первичной медикосоциальной помощи и оказания паллиативной помощи на дому с помощью мобильных бригад и мультидисциплинарных команд, которые включают медицинских работников, психологов, социальных работников. Description: Проведено поперечное одновыборочное кросссекционное рандомизированное исследование, в котором были опрошены при помощи анкет 1 898 человек старше 60 лет, проживающих в Алматы, для исследования их потребностей в паллиативной и медико-социальной помощи. Изучение потребностей с определением функционального состояния старшего возраста (согласно ВОЗ) с помощью SPSS IBM Statistics version 23.0 и 27.0 выявило, что гериатрические пациенты с неонкологической патологией имеют разные медико-социальные потребности, которые требуют межведомственного взаимодействия. Решение проблемы может быть достигнуто путем создания регистра пожилых пациентов на уровне первичной медикосоциальной помощи и оказания паллиативной помощи на дому с помощью мобильных бригад и мультидисциплинарных команд, которые включают медицинских работников, психологов, социальных работников.

2021-01-01T00:00:00Z