DSpace Collection:

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОТЕНЦІЙНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОКАЛЬЦИНАТІВ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

2025-11-16T20:07:42Z

Title: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОТЕНЦІЙНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОКАЛЬЦИНАТІВ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ Authors: Ковтун, А. Ю.; Козаренко, Т. М.; Гурандо, А. В.; Тельний, В. В. Abstract: Обґрунтування. Кальцинати грудної залози (ГЗ) здебільшого не несуть загрози і є ознаками доброякісних змін ГЗ, що не потребують подальшого спостереження і додаткових обстежень. Проте в третині випадків із підозрілими мікрокальцинатами (МК) після верифікації може бути діагностована онкопатологія. Морфологічний тип кальцинатів і їхнє поширення зумовлені доброякісними й злоякісними нозологіями. Для появи певних знахідок і патологій важливу роль відіграють такі фактори, як вік, гормональний фон, щільність паренхіми ГЗ. Мета дослідження: проаналізувати перспективи можливих напрямів дослідження підозрілих МК ГЗ і факторів, що сприяють їхньому формуванню. Матеріали та методи. Проведений аналіз радіологічних і патоморфологічних досліджень 129 жінок із підозрілими МК віком від 31 до 85 років (середній вік 49 років). Матеріал для патоморфологічного дослідження було отримано шляхом прицільної біопсії під ультразвуковим або рентгенівським контролем, залежно від можливості візуалізації підозрілої ділянки, що містить МК. Результати. Обстежувані жінки здебільшого були молодого й середнього віку за класифікацією ВООЗ (2017) – 49 (37,98%) і 63 (48,84%) пацієнтки відповідно. 92 (71,32%) жінки мали щільну паренхіму ГЗ і 37 (28,68%) – нещільну паренхіму ГЗ. За локалізацією МК у паренхімі ГЗ значно переважали у верхньо-зовнішньому квадранті ГЗ, де візуалізувалося 85 (65,89%) підозрілих МК. Верхньо-зовнішній квадрант локалізації підозрілих МК переважав у всіх вікових групах: молодого віку – 38 (77,58%) жінок, середнього – 38 (60,32%), похилого й старечого – 9 (52,94%). Найпоширенішими типами групування МК були згрупований кластер (88 (68,22%) жінок) і сегментарні кальцинати – 26 (20,16%) осіб. Для всіх вікових груп згруповані кальцинати були найпоширенішим типом групування: молодого віку – 31 (63,27%) пацієнтка, середнього – 44 (69,84%), похилого й старечого – 13 (76,47%). Сегментарний і згрупований типи розташування підозрілих МК були найбільш характерними для щільної паренхіми ГЗ – у 19 (20,65%) і 65 (70,65%) пацієнток відповідно. Плеоморфні МК були найпоширенішим типом кальцинатів серед усіх вікових груп: молодого віку – 35 (71,43%) жінок, середнього – 44 (69,84%), похилого й старечого – 11 (64,71%). Переважали крапкові й плеоморфні типи підозрілих МК у щільній паренхімі ГЗ – 17 (18,48%) і 65 (70,65%) жінок відповідно. Зі 129 підозрілих знахідок у 36 (27,9%) пацієнток діагностована злоякісна патологія, а в 93 (72,1%) – доброякісна. Висновки. Встановлено доцільність проведення наукових досліджень, які могли б оцінити наявність статистично значущого впливу на прояви морфологічного типу підозрілих МК і їхній тип розташування залежно від щільності паренхіми ГЗ, локалізації в ГЗ і віку пацієнток. Слід додатково оцінювати вплив щільності паренхіми на частоту появи підозрілих МК і зростання ризику раку ГЗ.

РОЛЬ МАМОГРАФІЧНИХ ЗНАХІДОК, АСОЦІЙОВАНИХ ІЗ МІКРОКАЛЬЦИНАТАМИ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ, В ОБРАННІ ДІАГНОСТИЧНОЇ ТАКТИКИ

2025-11-16T19:53:34Z

Title: РОЛЬ МАМОГРАФІЧНИХ ЗНАХІДОК, АСОЦІЙОВАНИХ ІЗ МІКРОКАЛЬЦИНАТАМИ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ, В ОБРАННІ ДІАГНОСТИЧНОЇ ТАКТИКИ Authors: Ковтун, А. Ю.; Козаренко, Т. М.; Гурандо, А. В. Abstract: Обґрунтування. Кальцинати вважаються найпоширенішою знахідкою на рентгенівській мамографії грудної залози (ГЗ) і виявляються у 80% випадків. Хоча більшість кальцинатів не несуть загрози й представлені доброякісними змінами, що не потребують подальшого дообстеження і спостереження, у третині випадків підозрілі мікрокальцинати (МК) верифікуються як злоякісна патологія. Окрім того, МК можуть визначатися із супутніми знахідками, як-от деформації архітектоніки, асиметрії та утворення, що можуть додатково спричинити труднощі інтерпретації. Мета дослідження: оцінити вплив знахідок, що асоційовані з МК, на ризик виявлення раку ГЗ. Матеріали та методи. Проведено аналіз радіологічних і патоморфологічних досліджень у 129 жінок із підозрілими МК віком 31–85 років (середній вік 49,0 років). Забір матеріалів для патоморфологічного дослідження був проведений під ультразвуковим і рентгенівським контролем залежно від можливості візуалізації підозрілої ділянки з МК. Результати. МК із супутніми знахідками (19,38%) підвищують ризик виявлення злоякісної патології на етапах верифікації порівняно з підозрілими МК без супутніх знахідок (8,53%). Зростає ймовірність виявлення інвазивного компонента, що додатково підтверджується зростанням частоти візуалізації цих асоційованих знахідок на УЗД (18,6%), порівняно з випадками без супутніх знахідок (6,2%), і частотою скарг пацієнток. Найбільш частими й небезпечними супутніми знахідками є утворення (39,28%) та деформації архітектоніки (42,85%) ГЗ. Встановлено збільшення ймовірності виявлення знахідок, асоційованих із МК, за візуалізації підозрілих МК у верхньо-зовнішньому квадранті ГЗ, за розміру ділянки МК понад 15 мм та у вікової групи пацієнток похилого й старечого віку (p < 0,05). Висновки. Лікарям, якщо можливо, слід одразу проводити верифікацію підозрілих ділянок ГЗ, які пов’язані із супутніми знахідками з МК. Особливу увагу слід приділяти утворенням і деформаціям архітектоніки, що асоційовані з МК. З ризиком появи супутніх знахідок можуть бути пов’язані розмір ділянки МК > 15 мм, локалізація у верхньо-зовнішньому квадранті ГЗ, похилий і старечий вік пацієнток.

Можливості цифрового томосинтезу і цифрової рентгенівської мамографії у візуалізації кальцинатів грудної залози

2025-11-16T19:37:59Z

Title: Можливості цифрового томосинтезу і цифрової рентгенівської мамографії у візуалізації кальцинатів грудної залози Authors: Ковтун, А. Ю.; Козаренко, Т. М.; Гурандо, А. В.; Тельний, В. В. Abstract: Кальцинати – це поширена знахідка, яка візуалізується на цифровій рентгенівській мамографії (ЦРМГ) у близько 80% випадків. Більшість кальцинатів виявляються у складі доброякісних змін, що не становлять жодної загрози для життя пацієнток. Однак у грудній залозі (ГЗ) можуть також визначатися підозрілі кальцинати, при верифікації яких у третині випадків можливе виявлення злоякісної патології. В останні роки зростає кількість випадків використання цифрового томосинтезу грудних залоз (ЦТГЗ), що зумовлено вищою чутливістю та специфічністю цього методу порівняно з ЦРМГ. Мета дослідження: аналіз впливу використання ЦТГЗ на покращення візуалізації кальцинатів порівняно з ЦРМГ. Матеріали та методи. Проведено аналіз ЦРМГ, ЦТГЗ та ультразвукових досліджень (УЗД) у 101 жінки віком 31–85 років – з кальцинатами ГЗ та без них. Результати. Під час дослідження було виявлено, що чутливість ЦТГЗ становить 95,2% (p < 0,05), ЦРМГ – 98,8% (p < 0,05), а УЗД ГЗ – 21,7%. Специфічність для ЦТГЗ становила 83,3%, тоді як для ЦРМГ – 94,4% (p < 0,05). При цьому не виявлено статистично значущої різниці в діагностиці кальцинатів ГЗ між ЦТГЗ та ЦРМГ. Водночас наявна статистично значуща перевага ЦТГЗ і ЦРМГ над ехографічною візуалізацією кальцинатів ГЗ (p < 0,01). Висновки. ЦТГЗ не продемонстрував суттєвої переваги у візуалізації кальцинатів порівняно з ЦРМГ, однак обидва методи значно перевершують УЗД за чутливістю та специфічністю при візуалізації кальцинатів ГЗ.

THE ROLE OF MULTIDISCIPLINARY APPROACH IN THE PROCESS OF DIAGNOSING NEUROFIBROMATOSIS, TYPE 1, IN COMBINATION WITH CONGENITAL HEART PATHOLOGY

2025-11-16T19:21:34Z

Title: THE ROLE OF MULTIDISCIPLINARY APPROACH IN THE PROCESS OF DIAGNOSING NEUROFIBROMATOSIS, TYPE 1, IN COMBINATION WITH CONGENITAL HEART PATHOLOGY Authors: Кузеванова, М. В.; Конюшевська, А. А.; Смирнова, Г. С.; Герасименко, В. В.; Глоба, М. В. Abstract: Neurofibromatosis type 1 is a complex hereditary disease that poses a challenge to clinicians of any special ity. Affecting numerous organ systems, this disease has a high tendency to develop tumours, primarily damages the peripheral and central nervous system, and requires certain knowledge and constant diagnostic monitoring. Complications of neurofibromatosis type 1 can vary significantly between people, even within the same family. The neurofibromatosis gene NF1 has one of the highest mutation rates, with more than 3700 pathogenic mutation vari ants described in the literature, requiring careful differential diagnosis. Clinical manifestations of the disease can be highly variable, ranging from exclusively skin lesions to the involvement of various organs, making the development of the disease unpredictable and its prognosis unclear and uncertain. In recent years, the understanding of this dis ease has improved significantly as a result of the creation of special diagnostic and observation centres. However, the problem of a one-sided view of a patient with neurofibromatosis still remains. It is difficult for an ophthalmolo gist, neurologist, dermatologist, cardiologist, oncologist and other specialists to analyse the diverse clinical picture of such patients from birth throughout their lives alone, so the role of an interdisciplinary approach with an expert neurofibromatosis coordinator is extremely important for timely referral of patients for additional diagnostic testing and timely treatment and prevention of complications, which is the key to improving the overall quality of life